Рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі має вагу в доведенні порушенні Росією міжнародного права. У міжнародній спільноті про статус українського півострова ніхто не сперечається, за виключенням окремих країн-сателітів Росії («референдум» в Криму про, начебто, приєднання до Росії, визнали легітимним невизнані республіки Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, а також Казахстан та Киргизстан). Однак суд не зможе змусити Росію піти з Донбасу та Криму.

Міжнародний Суд ООН є найавторитетнішим органом міжнародної судової системи і його рішення в доведенні вини Росії в порушенні міжнародного права, а саме: прав кримських татар та українців на півострові. І ще важливішим є процес, яким ми доводимо порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансування тероризму. Як повідомляють українські ЗМІ, цю конвенцію ще ніколи не застосовували, адже вона може відкрити «скриньку Пандори». Іншими словами, якщо Росію звинуватять в фінансуванні тероризму, те саме може вимагати, наприклад, Туреччина проти США, адже Вашингтон підтримував курдських сепаратистів на півночі Сирії, які воювали проти регулярних військ Туреччини.

Також варто знати, що рішення суду ООН не є кінцевим зараз, мова йде про «прийнятність справи», тобто про те, що позов України є компетенцією Міжнародного Суду ООН. Саме це на даному етапі намагались заперечити росіяни. Мабуть, відчували свою впевненість у перемозі, адже подібний кейс проти Грузії 10 років тому вони виграли через помилки грузинської сторони…

Читайте також: Cуд ООН підтримав Україну у справі проти РФ про прийнятність скарги щодо тероризму на Донбасі

Що ж до рішень суду, то, за словами юристів, їх можна очікувати не раніше 2022 року. І, як мінімум, ми можемо вимагати компенсації з Росії. Втім, компенсація – це не основне, чого домагається Україна.

Зараз світова спільнота переживає не простий етап вибору, де на вагах зважують авторитет міжнародного права - реакцію та дію тих країн, які фактично сформували корпус міжнародного права та дотримувались його постійно – і, на противагу цьому, можливість закрити очі на порушення права заради «примирення» з Росією. Та для України це єдиний шанс довести світовій спільноті однозначне і чітке правило – країна-порушник міжнародного права заслуговує на покарання. Яким воно буде, визначатиме суд, але сам факт того, що порушення не будуть забуті й будуть доведені, є очевидною перемогою «сили права», а не «права сили».

Росія наразі ніяк не відреагувала на рішення Суду ООН. Одна не складно, спрогнозувати її подальшу реакцію. Проміжні рішення суддів та й процес загалом росіяни будуть використовувати як розмінну монету в переговорах щодо деескалації військового конфлікту на Донбасі. Мовляв, відмовтесь від претензій, і тоді ми поговоримо по суті.

Таку тактику ми бачимо зараз в переговорах щодо планування зустрічі в «нормандському форматі». Наприклад, до цього питання вже прив’язали й газове, зокрема, транзиту, що додає йому політичного, а не ринково-економічного забарвлення. Нагадаю, росіяни витягають «джокер газу»: хочете поговорити про транзит? - Питань немає, але давайте «обнулимо» всі претензії по арбітражах, тоді й буде і транзит, і ціна. Та насправді це - звичайний шантаж, який росіяни використовують, бо знають, що українській стороні конче потрібна зустріч «нормандської четвірки».

Те саме може спрацювати й по рішеннях суду ООН. Мовчанкою в російських ЗМІ Москва визнає свою поразку в суді, тому будуватиме тактику на подальший шантаж не тільки України, але й Франції та Німеччини.

Складно уявити, що в Кремлі визнають рішення суду ООН. Та, повторюсь, його будуть використовувати так, щоб ще більше затягти процес по Донбасу.

Читайте також: "Народный дипломат" Сигал поможет захватчикам продвигать "российский" Крым

Логічно, щоб процес деескалації на Донбасі розпочинався з офіційного визнання фактів фінансування тероризму Росією, а, отже свідомої підтримки Кремлем сепаратистів на українській території. Визнання цього через міжнародний суд фактично обеззброює скептиків, які спекулювали на темі роками.

Водночас, рішення суду ООН підсилює позиції України на міжнародній арені, а в переговорах про Крим та Донбас – особливо. Однак не дає гарантій того, що Росія буде виконувати і визнавати це рішення. Знову все залежить від геополітичних торгів, які саме відбуваються зараз.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube