Ілюстративне фото

На днях у Будинку звукозапису Українського радіо (УР) у Києві відбувся ювілейний концерт. 90-річчя відсвяткував знаний в Україні та за її межами Заслужений академічний симфонічний оркестр УР. У ці дні стільки ж років виповнюється Академічному оркестру народної та популярної музики УР, створеному одночасно із симфонічним оркестром при Харківському радіокомітеті в далекому 1929 році.

Ці художні колективи навряд чи відбулися, якби на п’ять років раніше не з’явилося УР, котре 16 листопада відзначить 95-річчя. Саме на 16 число останнього осіннього місяця припадає День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Професійне свято чверть віку тому започатковано Указом президента України в день народження УР.

"Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!" – пролунало ввечері 16 листопада 1924 року з гучномовців на дахах будинків тодішньої української столиці. Перша година мовлення складалася з політики та культури, ця тенденція збереглася і в наступні десятиліття.

"До них (харків’ян – прим. ред.) звернулися голова ВУЦВК Г. Петровський та керівник уряду республіки В. Чубар. Затим передано невеликий концерт і радіожурнал "Пролетар", загалом – менш як годину ефіру. Такою була та найперша програма. Так в Україні започаткувалося радіомовлення", – написав у книзі "Хроніка Українського радіо і телебачення в контексті світового аудіовізуального процесу" Іван Мащенко.

Читайте також: Джамала записала саундтрек до історичного трилера про Голодомор в Україні

У перші роки змістом мовлення цікавилися у радіослухачів. Так, у квітні 1926 року через газету "Вісті ВУЦВК" провели першу в Україні нараду з цього приводу.

"При філії Акціонерного товариства "Радіопередача" було створено Радіораду з представників організацій та громадськості. Одним із важливих її рішень стала вимога, щоб усі радіопередачі велися українською мовою", – йдеться у згаданій книзі. 

Харків довго був піонером радіофікації України, навіть після перенесення столиці до Києва. 1929 року з близько 40 тис. радіоприймачів республіки практично половина вели мовлення саме з берегів Лопані. Під час німецько-радянської війни, восени 1941-го, радіо повернулося до Харкова, але ненадовго. З наближенням гітлерівців до міста довелося евакуюватися до Сталінграда, а згодом – до Саратова. 1943 року вперше в ефірі пролунали позивні пісні на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий…" Ця мелодія – досі позивні УР. 

Історію музичного радіомовлення в Україні започатковано ще на початку існування УР. 1 березня 1925 року радіо передало концерт Державного українського хору ім. М. Леонтовича. У перших радіоконцертах брали участь тодішні зірки сцени Оксана Петрусенко, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут. Невдовзі початком регулярної трансляції театральних спектаклів стала опера "Камінний господар" за драмою Лесі Українки. А в середині 1930-х твори по радіо читали відомі письменники й актори. Традицією стали концерти на замовлення слухачів.

Були в історії радіо й ганебні сторінки. Наприклад, висвітлення сфальсифікованої справи щодо визначних діячів української культури. 1930 року УР вело прямі трансляції судових засідань із Харківського оперного театру, із процесу над "членами" вигаданої катами "Спілки визволення України" (СВУ). "Громадським прокурором" радіо було і під час масових репресій 1937-38 років. А ось про Голодомор в ефірі, звісно, не прозвучало ні слова. Зате розповідей про будівництво Дніпрельстану, стаханівський рух шахтарів Донбасу, перших трактористок на чолі з Пашою Ангеліною не бракувало.

 

Будинок радіо на Хрещатику, 26, у Києві: на початку 1950-х і нині

1951 року відкрито Київський телецентр. Адреса Хрещатик, 26 стане відомою для мільйонів телеглядачів і радіослухачів України. А у Великій концертній студії Будинку звукозапису на вул. Первомайського регулярно виступатимуть усі п’ять художніх колективів УР. Крім згаданих на початку публікації двох оркестрів, це Академічний хор ім. П. Майбороди (його 90-літній ювілей за три роки), Великий дитячий хор і Тріо бандуристок. Усі вони поповнюють художній фонд УР, що нараховує понад 100 тис. фонограм. УР володіє унікальними аудіозаписами голосів Марка Кропивницького, Лесі Українки, Василя Стуса і сотень інших відомих історичних постатей.

Читайте також: Оригінал Малевича та голова Батьківщини-Матері – що можна побачити на виставці на Залізничному вокзалі

Невдовзі після проголошення незалежності України УР зняло з ефіру гімни СРСР і УРСР. І майже за пів року до того, як ВРУ офіційно затвердила мелодію "Ще не вмерла України і слава, і воля…" державним гімном, вперше ввімкнуло її. 1 січня 1992 року припинило ретрансляцію передач із Москви. УР займає чітку патріотичну позицію, активно популяризує українську мову. Цьогоріч організувало 19-й Радіодиктант національної єдності, який пишуть десятки тисяч українців по всьому світу. Долучилося до ведення інформаційної війни проти російського агресора, регулярно висвітлює події на Донбасі та в окупованому Криму.

УР пройшло шлях від державного і національного мовника до суспільного (з 2017 року структурний підрозділ ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України"), найстарішого та найпотужнішого в країні, лідера за обсягами мовлення й охоплення аудиторії. Має три цілодобові загальнонаціональні канали: УР-1 (Перший канал), УР-2 (Радіо "Промінь") та УР-3 (Радіо "Культура"). А також 22 регіональні філії та Всесвітню службу радіомовлення з передачами англійською, німецькою, румунською та російською мовами.

Нині мало хто слухає УР через репродуктори дротової мережі, значно скороченої в останні роки. Його програми поширюються супутниковими ретрансляторами, СХ та ФМ-передавачами, в інтернеті (сайт, сторінка у фейсбуці, мобільний застосунок). Епоха вуличних гучномовців минула, нині радіо лунає в авто і з гаджетів. 

До століття Українського радіо залишилася одна п’ятирічка. За цей час має з’явитися ще багато чого нового і цікавого.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube