Росія розпочинає велику гру. Уніфікація процесів з Білоруссю є першим кроком реваншу радянської, або навіть імперської моделі. Але чи буде Україна наступною?

Про "поглинання" Росією сусідньої Білорусі говорять не один день, ці процеси цілком явні та очікування. Попри те, що Лукашенко всіляко намагається грати на двох фронтах, навіть спокусливі пропозиції ЄС щодо безвізу не переважають прагнення Білорусі бути ближче до "старшого брата".

Лукашенко, звісно, ще той політичний маніпулятор, зокрема, майстер грати на настроях Кремля, особливо тоді, коли є нагода вибити знижку в сусіда на газ, нафту чи взагалі фінансову допомогу. Росіяни час від часу йшли на поступки, але разом з ними з’являлись вимоги. Наприклад, дозвіл на будівництво військових баз для сухопутних і повітряних сил. Для росіян це стратегічна перевага в обороні своєї території проти НАТО, для Білорусі ж присутність військ сусідньої держави не дає свободу дій, натомість обмежує в геополітичній самостійності.

Читайте також: Лукашенко слил Беларусь, страна утратила независимость

Поглинання Білорусі відбулось вже давно, і це відчутно, наприклад, на мовному фронті – чисельність російськомовного населення складає тут майже 90%, білоруську мову можна почути лише в окремих селах.

Ба більше, спецслужби Росії та Білорусі давним-давно діють синхронно. Про що свідчить факт затримання громадянина України Павла Гриба на території Білорусі і передача його росіянам.

Наразі "поглинання" відбувається лише на участі двох держав, але це не означає, що Росія зупиниться. Інтеграція Білорусі та Росії – це намагання повернути радянську чи навіть імперську модель, де Росія відіграватиме головну роль через те, що вона більша, багатша, з природними ресурсами та армією.

Що ж передбачає "глибока інтеграція"? Найперше, мова йде про уніфікацію енергетичних ринків, податкових законів, формування єдиного парламенту та уряду. Принаймні ці цілі ми почули від посла в Білорусі від Росії Володимира Семашка. Хоча потім дипустанова спростувала слова свого очільника, це як "обмовка за Фрейдом". Адже дипломати слів на вітер не кидають. Втім, спростування може свідчити ще й про те, що Лукашенко остаточно не впевнений щодо моделі інтеграції.

Читайте також: Лукашенко и Путин планируют совместное правительство и парламент

Білорусам потрібні дешеві енергоносії, оскільки це напряму пов’язано з економічним зростанням. Дешевий газ з ЄС не прийде, залишається йти й домовлятись з очільником Кремля. А там готові дати низькі ціни, але в обмін на політичну лояльність. І цю тактику Москва випробовує на всіх своїх сусідах.

Як повідомляли ЗМІ, 8 грудня мала відбутися зустріч Лукашенка та Путіна, на якій остаточно мали вдарити по руках, але після спростування слів посла Кремль взяв паузу, адже "партнер" не виконує те, що потрібно. Нам ця тактика відома. Українська влада її відчула, коли умовою зібрання "нормандського формату" було погодження українською стороною "формули Штайнмайєра", яка кардинально змінює логіку реалізації "мінських угод".

Кремль завжди пропонує пряник, але за спиною тримає батога. І в мріях Путіна – погодити "глибоку інтеграцію" з Білоруссю та приступити до України під час "нормандського формату". Особливо – і це вже не секрет – зважаючи на те, що Володимир Зеленський та Володимир Путін будуть спілкуватись наодинці. Саме у такому форматі може бути озвучена певна формула перезапуску відносин.

Читайте також: Лукашенко запевняє, що "мирної інкорпорації" Білорусі до складу РФ не буде

Це не буде та сама формула, як з Білоруссю. Адже українське суспільство значно виросло в усвідомленні своєї ваги в державі. Однак це буде чергова вимога Зеленському, після якої буде обіцянка чогось там. Путін не зацікавлений у згортанні конфлікту на Донбасі.  Навпаки, йому вигідно зберегти стан тліючого конфлікту, який би унеможливив євроінтеграційні процеси України. Тобто, ви собі говоріть про НАТО, ЄС, як то кажуть – на здоров’я, але до реального вступу навряд чи дійде. Так і з Білоруссю. Ви собі говоріть про незалежність, ніхто не проти таких розмов, але, по факту, "братня" країна лишиться дуже обмеженою або навіть контрольованою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube