Можливо, сторонньому спостерігачеві видасться дивним, що перша за три роки зустріч у "нормандському форматі", що добігла кіня минулої ночі в Парижі, закінчилася практично з тим же підсумком, що й зустріч російського та білоруського президентів у Сочі 7 грудня, пише Віталій Портников для "Белсат" 

Підсумок обох зустрічей абсолютно точно підвели навіть не президенти, а виконавчий директор "Нафтогазу України" Юрій Вітренко, однин із учасників енергетичної частини російсько-українських консультацій: "домовилися домовлятися".

Читайте також: Очікування мільйонів про відсутність результату як найліпший результат справдилося – Пекар

Тільки от дистанція для цього "домовилися домовлятися" для Білорусі поки що набагато коротша, ніж дистанція для України – 20 грудня, коли повинні знову зустрітися президенти Білорусі й Росії, і кінець лютого чи березня, коли повинен знову пройти саміт у "нормандському форматі". Але це й не дивно, тому що відносини Москви та Мінська куди ближчі, ніж відносини Москви й Києва. Та й міжнародних посередників у цьому діалозі немає.

Переговорна тактика Путіна

Із Володимиром Путіним можна "домовитися домовлятися" просто тому, що він схильний не домовлятися, а тиснути й підкуповувати. Олександр Лукашенко знає про цю "переговорну тактику" останні два десятиліття, а його недосвідчений український колега, який прагнув цієї зустрічі, ніби гімназистка, що начиталася романів про казкового "темного лицар", нарешті в цьому переконався.

Путінський план – якщо це взагалі можна назвати планом – був простий, як інтрига в цих лицарських романах: 7 грудня він бере в Сочі беззастережну капітуляцію свого союзника, а 9 грудня – вирушає в Париж, аби прийняти капітуляцію супротивника. І при цьому всюди нагадує – ну вже не як лицар, а як торговка на ринку – що буде, якщо купувати енергоносії дешево, і що буде, якщо купувати дорого.

"А в нас у квартирі газ, а у вас?" – він навіть не може втриматися на пресконференції в Парижі, щоби звично не вколоти українців.

Читайте також: Аншлюсу Білорусі не буде. Поки що

Звичайно, це аж ніяк не лицарська поведінка. Але він же лицар кремлівського столу, а не круглого.

Дотиснути Лукашенка й дотиснути Зеленського

Звичайно, спрощувати цього "темного лицаря" я б не став. І говорити, що на столі в Путіна не лежали поряд із планом капітуляції – і рішення, що ж треба робити, якщо опоненти раптом стануть руба, теж не став би. Зрозуміло, що й на Білорусь, і на Україну очікують тепер непрості дні та місяці – тим паче, що у Кремлі не могли сподобатися акції патріотичної громадськості, що захищала суверенітет своїх країн у центрі Мінська й Києва.

Путін намагатиметься "дотиснути" Лукашенка вже на наступній зустрічі, створюючи всі можливі умови для цього тиску. І Путін, ясна річ, намагатиметься "дотиснути" Володимира Зеленського, сприяти внутрішньої дестабілізації України й ескалації ситуації на її південному сході до наступного саміту "нормандської четвірки", якщо цей саміт узагалі найближчим часом відбудеться.

Інакше він просто не вміє.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube