Оприлюднено президентський проект закону стосовно внесення змін до Конституції в частині децентралізації. З цілком позитивних законодавчих новел цього документу слід відзначити:

1. Закріплення статусу юридичної особи за територіальною громадою (не лише за її ради та виконкомом чи комунальним підприємством, як це має місце зараз);

2. Згадку про принцип повсюдності самоврядування в Україні. На жаль, лише згадку – без деталізації, що створює широке поле для «творчості» спочатку народних депутатів, а тоді – Конституційного Суду. Краще було б деталізувати одразу в тексті Конституції – «Принцип повсюдності місцевого самоврядування в Україні полягає у поширені юрисдикції територіальних громад на всю територію України в межах її державного кордону. Не допускається юрисдикція більше, ніж однієї територіальної громади над будь-якою окремо взятою одиницею площі території в Україні.». Приблизно так.

Читайте також: Україна визначилась щодо нових ділянок для розведення сил на Донбасі – Пристайко

3. Правильно, що питання управління районами у містах віднесено до компетенції міських громад.
Попри передбачене законопроектом створення виконкомів обласних і окружних рад, здійснення виконавчої влади в областях і округах (так навіщось придумали назвати нинішній районний рівень в областях) передається до територіальних органів центральної виконавчої влади. Навіщо тоді виконкоми обласних і окружних рад? І це більше нагадує централізацію, ніж децентралізацію, як проголошено у назві президентської законодавчої ініціативи.

Досить непевно вказано на те, на якій підставі громадянин може вважатися членом територіальної громади. Вказано лише, що право голосу на виборах ради і голови громади мають громадяни старші за 18 років, які постійно проживають на території відповідної громади. Прийнято вважати, що в громадянина в Україні може бути лише одна виборча адреса.

Читайте також: Пристайко спрогнозував, коли почнеться перемир'я на Донбасі

Проте практика свідчить, що дуже часто виборча адреса не збігається із місцем постійного проживання. Отже, слід передбачити реєстр членів громади. Цю потребу законопроект ігнорує.

Однак вона є актуальною, бодай через те, що громада (у сукупності своїх фіксованих членів) виступає суб’єктом права власності на комунальне майно, включно із землею, природними ресурсами, місцевими і частиною загальнодержавних податків тощо.

Так само немає у проекті і згадки про Статут територіальної громади і Генеральний план територіальної громади, а вони поряд із Конституцією і Законами України являють собою головні документи на підставі яких живе і розвивається громада, базою для формування інвестиційного клімату.

Можна припустити, що нагальну проблему регулювання порядку утворення і функціонування міських агломерацій автор законопроекту «сховав» у створенні нового типу адміністративно-територіальних одиниць – «округів». Проте, бодай у перехідних положеннях слід було б описати порядок їхнього утворення.

Також не визначено порядок набуття чинності цих змін до Конституції в ОРДЛО і АР Крим та м.Севастополі після повного повернення цих територій під контроль держави Україна – відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України на всій її території – у її міжнародно визнаних кордонах станом на 1 січня 2014 року.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube