За рішеннямекспертно-аналітичної групи (ЕАГ) зпитань функціонування ринку нафтопродуктівпри Кабінеті міністрів України з 15травня ціни на пальне вже мали б впастина 10 копійок за літр. А до кінця місяцяціни на бензини мають знизитися на 40коп./л, на дизпаливо – 30 коп./л. Такіоптимістичні плани в Міненерговугіллябудують на основі інформації пронагромаджені в країні за останній часзапаси палива і тенденції до зниженняцін на європейських ринках та у США.Наприклад, в першій декаді травня в СШАнафтопродукти подешевшали до мінімумуостанніх трьох місяців - $3,75 за галонабо близько $1 за літр. Відносно лютневихмаксимумів на торгах у Нью-Йорку вартістьнафти на початку травня впала вже на14%. 

Проте, цінники назаправках великих мереж АЗС Українипоки що показують зниження вартостіпалива не більше ніж на 5 коп., а середніціни на бензин зовсім не змінилися. Поданим на 26 травня, літр А-80 коштував10,36 грн, А-95 – 11,30 грн, А-95+ - 12,06 грн, ДП –10,25 грн. Власники АЗС кивають на оптовиків,які, мовляв, тримають ціну. Власневиробництво забезпечує ледве один НПЗ,а перелік імпортерів палива змінюєтьсякожного місяця і домовлятися державіпросто нема з ким. На самих АЗС зниженняцін можуть бути різними, в залежностіз наявним рівнем квітневих запасівпалива (які були придбані по високійціні). 

Як бачимо, вимоги ЕАГзнизити ціну з конкретної дати наконкретну суму вже самі по собібезпідставні, так само як і економічнірозрахунки чиновників. Скажімо, вже двароки урядові експерти встановлюють длябензину ціновий коридор, який майженічого не має спільного із реаліямиринку. Тому не дивно, що на нього ніхтовже давно не звертає уваги.

Але не можна казати, щовласники АЗС не зацікавлені у зниженніцін, бо цей бізнес працює з обороту, авнаслідок подорожчання в березні-квітніпродажі палива вже впали на 15% у порівняннііз минулорічними показниками. Якраз назменшення вартості пального розрахованийурядовий законопроект (№10379 від 23.04.12р., прийнято в цілому 15 травня), якийвводить так звану плаваючу ставкуакцизного збору. До кінця року діючіакцизи на нафтопродукти приймаютьсяяк базові. До базової ставки  кожноїдекади будуть додавати або віднімати(в залежності від середньої вартостінафти марки Brent на біржі ICE за попереднюдекаду) коригувальну суму. Ця сума неможе перевищувати 50% базової ставки, аїї застосування має підвищувати акцизу разі зниження цін на нафту і навпаки.

На жаль, зміст прийнятогозакону розходиться із заявленими цілями.Бо фактично зниження суми акцизів можевідбутися лише при умові перевищенняціни нафти позначки у $125 за барель. Вусіх інших випадках акциз або зростає,або залишається на нинішньому рівні.Відповідно, ціна палива в Україні, якмінімум залишиться такою самою, а приподорожчанні нафти – знову почнезростати.

 

Акциз на паливо – цезасіб зменшення впливу коливаннясвітових цін, природа яких часто єспекулятивною. Тобто у разі спекулятивногопідняття цін на нафту держава маєнівелювати вплив цих коливань длястимулювання попиту. В Україні жроздрібний ринок прив’язали до біржовихспекуляцій. Справа в тому, що подекаднекоригування акцизу не дозволить учасникамринку вчасно планувати свої закупки тай всю свою діяльність в цілому. Мінятиставки треба не частіше чим раз у місяцьабо навіть квартал. Крім того, у державиз’являється спокуса затримувати партіїнафтопродуктів з метою отримання більшвисокої суми акцизу. Таким чином,пересічні українці взагалі можуть недочекатися здешевлення палива.

 

Міжтим, якщо уряд насправді хоче знизитиціни на пальне, це можна зробити,перерозподіливши податкове навантаженняна нафтодобувні компанії, щоб за рахунокоподаткування надприбутків можна булоб забезпечити більш низьку ціну кінцевогопродукту. Крім того, не варто забувати,що біля чверті ринку палива в Україні– це неякісний та сфальсифікованийпродукт. Тому лише за рахунок постійногоконтролю якості палива відповіднимидержавними органами можна було би значнопідвищити доходи бюджету за рахуноклегалізації ринку. Ці додатковінадходження можна було би використатидля компенсації втрат бюджету відзниження податків на пальне.

 

Руслан ДЕМЧАК