Я вчора нічого не коментував із приводу авіакатастрофи літака МАУ в Ірані, бо не є фахівцем у сфері авіації, тому нічого не знаю, чи міг літак впасти через технічні несправності, чи був зумисне знищений. Думаю, досить скоро фахівці зможуть запропонувати якісь кваліфіковані версії того, що відбулося.

Але я хотів би торкнутися іншої важливої теми – комунікації. І, зокрема, комунікації у подібних кризових ситуаціях. Не буду повторювати, що вчорашня катастрофа перетворилася на вакханалію фейків та домислів.

У цій конкретній ситуації фейки можна поділити на три великі групи (хоча подібні групи можна виділити і будь-якій іншій аналогічній за резонансом події).

1. Фейки "заради хайпу". Ти щось вигадуєш просто, аби привернути увагу до себе або своїх ідей. Виглядає це так: "Я точно знаю, що літак збили, бо..." або "Я точно знаю, що літак збили [прізвище людини, назва організації, назва країни].

Це ж стосується і "версій" від політиків або інших публічних осіб. Вони вкидаються до будь-яких більш-менш офіційних повідомлень, коли аудиторія інтенсивно шукає якісь пояснення, але не знаходить на офіційних каналах.

2. Фейки "заради ідеологічної справедливості". Вони близькі до попередніх, але тут автори не приховують свою політичну упередженість та використовують популярну тему для обвинувачення своїх політичних або ідейних опонентів (реальних або уявних).

Тут працює формула, відома від часів Катона: "[Щось] має бути зруйноване". Ідейні фейкомети – це окрема тема. Вони щиро вважають, що їх "висока ціль" виправдовує будь-які засоби, тому вигадають будь-що.

3. Найцікавіша група – "державне фейкопродукування". Оскільки катастрофа наклалася на чергову ескалацію між Іраном та США, а також стосувалася літака України, яка de facto перебуває у стані війни з Росією, то це не дуже сприяє поширенню об'єктивної інформації навіть на державному рівні.

Зокрема, Росія вже запустила свої "фейк-бригади" для просування в інформаційному просторі тези про "провину США" у знищенні літака.

Читайте також: Данилов: "Вивчаємо версію ураження українського "Боїнга" зенітною ракетою російського ЗРК "Тор" та терористичного акту"

Але позиція офіційної влади Ірану теж викликає багато запитань, оскільки більшість поширюваних офіційними каналами повідомлень теж мають всі ознаки фейків.

По-перше, влада Ірану дуже поспішала оголосити "причину" катастрофи. Не встигли надійти повідомлення про збиття літака, як одразу іранці вже оголосили, що це було через займання двигуна. Хоча за логікою будь-яких розслідувань, перш ніж щось казати, треба зібрати необхідні відомості, а на це потрібен час.

По-друге, одразу в інформаційний простір вкидається начебто відео начебто падіння літака. Хто і як його знімав – не ясно, але воно теж мало слугувати підтвердженню офіційної версії.

По-третє, офіційна влада Ірану вже почала підготовку світової громадськості до того, що причини катастрофи можуть бути не встановлені точно. Зокрема, слідчі Ірану вже заявили, що "інформація на чорних скриньках може бути пошкоджена". Як вони це встановили – не ясно. Методом візуального огляду?

В принципі, це аксіома антикризових комунікацій – ти маєш першим вкинути власну версію, аби зробити її домінуючою. Але тут я бачу виразне бажання щось приховати за допомогою фейків, а також максимально нагнати "туману". Звісно, це не означає автоматично чиюсь провину, адже мотиви приховування інформації можуть бути різними.

Читайте також: Українські експерти оглянули уламки "Боїнга" МАУ: пожежа на борту почалася не з двигунів

Найголовніше. Фейків реально багато. У мене взагалі відчуття, що світ фейків – нова "Матриця". Але найгірше не це. Найгірше те, що лише одиниці – ті "Нео", що хочуть вибратися з неї. Більшість ця ситуація цілком влаштовує.

Нічого особливо дивного тут немає. Фейки – це нові міфи. Цінність міфу у тому, що він добре щось пояснює, а тому робить світ комфортним для того, хто вірить у цей міф. Світ стоїть на слонах і черепасі? Ну от і добре. Все надійно і зрозуміло.

І ми, за великим рахунком, часто не дуже відрізняємось від мисливців на мамонтів. Нам теж потрібні чіткі, прості, зрозумілі та швидкі пояснення. Ми не хочемо розбиратися, ми хочемо знати. І ці запити у сучасному світі найкраще задовольняють саме фейки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube