Світлина – Associated Press

Від початку січня ситуація покращилася, однак посеред дня пересуватися Парижем на громадському транспорті практично неможливо, пише Маріє Єщенко у блозі для ТСН.

Франція навчилася жити зі страйком транспортників проти пенсійної реформи – вже сьомий тиждень країною ходить лише частина потягів, а у столиці з перебоями працює метро і скасовано чимало автобусів. Від початку січня ситуація трохи покращилася – у ранкові та вечірні години пік працюють всі гілки, однак якщо посеред дня потрібно дістатися, скажімо, зі східної частини Парижа до центра міста, зробити це на громадському транспорті практично неможливо.

Новий ритм міста у часи страйку

Роблю тест: відкриваю мобільний додаток з розкладом громадського транспорту і дізнаюся, що потрібна гілка закрилася дві години тому і відкриється лише під вечір; автобус ходить, однак лише що 40 хвилин. Розраховувати на метро, аби повернутися з роботи, теж не варто. Станції закриються о 19:30. А що робити тим, хто закінчує пізніше? Автобуси ходять до ночі, але їх вдвічі менше, ніж зазвичай – є великі шанси просто не влізти.

Новий ритуал парижан – щодня о 17 годині на офіційних сторінках громадського транспорту у соцмережах з’являється інформація про розклад на наступний день. Кожен детально планує свій маршрут на і з роботи та намагається мінімізувати кількість пересувань містом: гуртки скасовуються, шопінг відміняється, зустрічі з друзями переносяться.

Читайте також: "Апокаліпсис", – розповідь письменниці Ірени Карпи про протести у Франції

До речі про друзів. Найліпшим товаришем парижан у ці складні часи став велосипед. У місті працює щонайменше 4 великі служби прокату, поміж яких найпопулярніша – муніципальна velib зі звичайними і електричними велосипедами, парковки яких можна знайти у радіусі 1 кілометра у всьому місті.

Особисто я за місяць страйку викатала майже 90 кілометрів і навіть зекономила планеті 9 кілограмів викидів вуглекислого газу, про що мене гордо інформує мобільний додаток служби прокату. Вперше у французькій столиці можна побачити справжні велосипедні затори. Самокати теж додають трафіку адреналіну. Це явище супроводжується сумною статистикою – кількість аварій двоколісного транспорту зросла на 40%.

Історичний рекорд і історична підтримка

Страйк транспортників побив історичний рекорд – раніше першу позицію за кількістю днів безперервної мобілізації тримала акція 1986-87 років, коли перемир’я між профспілками і владою не відбулося навіть на новорічні свята. Так відбулося і цього року. На Різдво країною ходила лише половина потягів, а у Парижі після 19:00 було складно знайти хоч якийсь громадський транспортний засіб. Однак, навіть зіпсовані свята французів не розлютили, вони залишаються солідарними зі страйкарями, принаймні про це свідчать останні соцопитуванням – 61% французів називають протестний рух виправданим, а 75% вважають, що влада має відмовитися від реформи, або значно її змінити.

Читайте також: Транспортный коллапс во Франции: остановились поезда, метро, автобусы и трамваи

Французи далеко не святі: штовханину, образи та перекошені обличчя тут можна побачити на кожному кроці, як і у будь-якому мегаполісі, однак, вивалюючи із забитого автобуса я вже не раз чула, як у період страйку водію наостанок казали не лише типовий для Франції вираз-автомат "гарного дня", а й додавали "тримайтеся!" на знак солідарності із рухом транспортників.

Солідарність у ці часи у Франції проявляється не лише на словах: страйкарі не отримують зарплату за невідпрацьовані дні, а отже для того, щоб продовжувати акцію і в той самий час зводити кінці з кінцями профспілки збирають пожертви. Красномовніше за соцопитування, підтримка французів переросла у матеріальну допомогу – фонд пожертв транспортникам перевалив за 2 мільйони євро. А отже страйку бути!

На додачу до паралізованого транспорту країною майже щотижня прокочується хвиля акцій, які збирають тисячі протестувальників у найбільших містах. Вчителі, медики, пожежники, студенти – на маніфестації приходять представники численних професій і соціальних груп, об’єднані не прийняттям пенсійної реформи. Це також ускладнює життя міста – цілі квартали перекривають, аби забезпечити порядок під час демонстрації, численні навчальні заклади закривають свої двері на день, до страйку приєднуються навіть деякі медіа.

Минулого тижня влада таки пішла на поступки – один із найсуперечливіших пунктів реформи про підняття віку виходу на пенсію з 62 до 64 років для отримання максимально можливої оплати з проєкту закону прибрали. Однак страйкарів це не заспокоїло – у четвер у Франції знову пройде хвиля акцій. Тим часом цього тижня транспорт країною досі повноцінно не ходитиме, тому французам знову доведеться імпровізувати... 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube