Питання середньої тривалості життя та чинників, що впливають на неї є надзвичайно актуальною темою в усьому світі. Багато науковців досліджують вплив ВВП та зростання економіки, й відповідно, витрат на галузь системи охорони здоров’я, в тому числі на медичних фахівців, на якість та тривалість життя населення. Давайте розберемось, чи все так просто, як нам здається, і чим більше значення ВВП та більша кількість лікарів у країні, тим населення живе довше?

Україна впродовж майже 30 років своєї незалежності залишається на останньому місці по середній тривалості життя серед країн Європи, незважаючи на планове постійне зростання цього показника, незначне зниження на 1% спостерігалось у 2018 році у порівнянні з 2017 роком. Середня тривалість життя українців з 1993 року зросла з 68,29 років до 71,76 роки станом на 2018 рік (рис. 1). Для порівняння: найвища в Європі тривалість життя у населення Швейцарії – близько 84 років. Наведені цифри свідчать про позитивну динаміку в Україні і начебто все добре, проте заглибившись у питання та провівши серію досліджень спільно з Вежновець Тетяною (директор Інституту післядипломної освіти НМУ імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук) ми виявили декілька цікавих знахідок, пише Олександр Торгун у блозі для сайту НВ.

Якщо запитати у середньостатистичного громадянина, як на його думку впливає кількість лікарів в країні на тривалість життя населення, однозначно 9 з 10 дадуть відповідь – позитивно. Ми ж провівши статистичну обробку кількості лікарів за час незалежності країни та співставивши з цифрами по середній тривалості життя населення, отримали чітку відповідь на це запитання, та чесно кажучи, були здивовані. З 1993 року по 2018 рік кількість лікарів зменшилась на 30 тис. по міжнародній системі обліку та на 47 тис. по національній системі. Так, неочікувано, та, на перший погляд – нелогічно. Проте ми проаналізували можливі причини таких результатів і виявили наступні закономірності та цікаві факти:

1. Чому ж кількість лікарів знижується, а середня тривалість життя зростає? А все тому, що здоров’я людини залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, які мають різний внесок у це здоров’я, і як не дивно, внесок системи охорони здоров’я у тривалість життя – лише 10%, решта 50% здоров’я – визначає спосіб життя (умови праці, звички, харчування, моральне і психологічне навантаження, матеріально-побутові умови), 20% – генетика, 20% – екологія.

2. Доведена численними дослідженнями пряма кореляція середньої тривалості життя та ВВП на душу населення. В Україні ВВП починаючи 3 2001 року практично кожного року зростає (за виключенням 2009, 2014 та 2015 років), що співпадає із зростанням середньої тривалості життя, тобто обидва показники мають позитивну постійну динаміку. При чому, коли ВВП в 2006 році перейшло знакову та важливу в рамках країни позначку 2000$ на душу населення, лише через 5 років відбувся значний позитивний зсув середньої тривалості життя, до цього зростання було повільнішим. На нашу думку, охорона здоров’я не може розглядатись окремо від економічної складової, більш того, економічне благополуччя більше впливає на наше здоров’я, ніж сама медична система.

3. Показник забезпечення лікарів на 10 тис. населення (Density of medical doctors) незначно зростав на +10%, але різко знизився в 2014 році. По даним Всесвітньої організації з охорони здоров’я станом на 2014 рік, Україна випереджала за цим показником США, Канаду та Велику Британію. Крім очевидних причин, які призвели до зниження показника забезпечення лікарями населення – пов’язаних з війною та анексією, є також інші причини, а саме неможливість держави забезпечити гідну заробітну плату медичним спеціалістам, які в інших розвинених країнах ціняться чи не найбільше серед усіх професій. Це зумовлює значну міграцію українських спеціалістів в європейські країни. Тільки у 2018 році система МОЗ втратила близько 3 тис. лікарів та 17 тис. медичних сестер. Можна констатувати, що відбувається активний відтік медичних кадрів. Трудова міграція вплинула на лікарів, але значно більше зачепила середній медичний персонал (медсестри, фельдшери).

4. А тепер про "цікаві особливості" нашої системи охорони здоров’я, а саме про "прогресивну" систему штатних посад/зайнятих осіб, яка з роками почувається досить стабільно та майже не змінилась за останні 10 років (рис. 3). У 2008 році 173 тис 247 людини займали 1 млн 162 тис 381 штатних посад в закладах охорони здоров’я, що приблизно дорівнює майже 6,7 посадам на 1 людину, а у 2018 році відповідно 135 тис 877 людини займали 885 тис 600 посад, що відповідає 6,5 посадам. Ми переконані, що система штатних посад повинна піти на "заслужений відпочинок". На її місце повинні прийти ефективні методи управління, спільно зі страховими компаніями, облікованими якісними послугами та маркетплейсами (приватний заклад, що має все необхідне обладнання та запрошує найкращих клінічно та економічно підготовлених співробітників).

Читайте також: Гроші, влада, слава, нехай і коротка – це сама суть нашої столиці. До чого тут її зручність?

Проведене нами дослідження не дає однозначної відповіді на питання про позитивний вплив кількості лікарів та середньої тривалості життя населення. Це пов’язано з тим, що тривалість життя за період незалежності постійно зростає, а кількість лікарів за цей же період спочатку зростала, та в останні 5 років почала стрімко знижуватись. На нашу думку, така закономірність полягає в тому, що чисельне забезпечення населення лікарями є вторинним фактором. Первинним же фактором є саме якість медичних послуг та стратегічно правильно побудована система охорони здоров’я, яка може забезпечувати населення необхідним медичним обслуговуванням при меншій кількості лікарів. Крім того, як показали додаткові дослідження описані в нашій статті, система охорони здоров’я не є основним параметром, що впливає на середню тривалість життя населення. Проте не можна занижувати важливість системи охорони здоров’я в формуванні здорової нації. Прямо зараз ведеться активна реформація медицини в нашій країні, в якій ми активно беремо участь, та сподіваємось на позитивні зрушення для населення та медичного персоналу найближчим часом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube