Симетричні кроки увідповідь на недружні дії – азиміждержавних стосунків 

Росіязнов пішла в наступ на "торговомуфронті". Окрім "Росспоживнагляду",до перевірки якості сирів українськихпідприємств підключилася Федеральнаслужба з нагляду в сфері захисту правспоживачів, – повідомляє УНІАН. Замість– провокувати "мовний" розкол увласній країні, – українська влада малаб навчитися захищати національнийінтерес! 

Той факт, що понад 20років влада не робить адекватних,симетричних кроків у відповідь нанедружні кроки Росії, – це політикаприниження і себе, і гідності свогонароду. Приміром, чому нині, колидискриміновано українські сирні заводи,уряд не захищає право українців – наякісну російську продукцію? Уряд заприкладом Росії ще на початку "сирної"війни мав би створити аналогічну комісію,яка також могла б припинити доступрадянським по суті російським товарамв Україну, поки росіяни не досягнутьєвропейського рівня якості. Скажімо,хіба російська "Лада" витримуєпорівняння з німецькими "Опелем"чи "Фольксвагеном", а російськевзуття чи товари легкої промисловості– з товарами країн ЄС? Поки немає політикизахисту національних інтересів, – тонемає і поваги у міждержавних стосунках.Українська влада все ще хворіє синдромом"молодшого брата", попри той факт,що Росія послідовно доводить, що длянеї головне – власний інтерес, а неінтереси "братньої України".

Уцьому зв'язку, доречно ще раз згадатиісторію всіх спільних російсько-українськихпроектів. Вже з 1994 року Росія приступиладо створення замкнених циклів виготовленняпродукції ВПК, хоч частина виробничихциклів була розташована на той час вУкраїні. Замість спільної "братньої"кооперації, вигідної для обох держав,Росією було витрачено колосальні коштина власні заводи, в той час як українські– без замовлень зупинялися. Тобто Росіяодразу розпочала реалізацію стратегіївсебічної підтримки національноговиробника, а не розвиток економічноїкооперації із Україною. Натомістьукраїнське керівництво й досі віритьобіцянкам – на кшталт, "як ми вмєстєбудєм строіть Ан-70" чи спільно запускатиз допомогою українських носіїв "Зеніт"– супутники. Хотів би нагадати, щобільшість проектів, де ми, начебто,співпрацювали із Росією, – а насправдібули конкурентами, – оберталися дляУкраїни політичною компрометацією,витісненням нашої продукції з традиційнихринків, або ж "заморожуванням"перспективних проектів.

Ще разнаголошую, – лише у разі неухильногодотримання національних інтересівУкраїна взмозі захистити себе відпостійних торгових воєн з Росією. Іміждержавне законодавство, і внутрішнірегуляторні механізми дозволяють робитице у цивілізований спосіб. Навіть у ЄС,попри уніфікацію норм економічногоправа, національна влада країн-членівЄС знаходить можливості для захистувласного інтересу. Приміром, у Європіне припиняються скандали, пов'язані знамаганням урядів підтримати свогонаціонального виробника, попри законодавчузаборону на рівні ЄС це робити. Так,державний італійський авіаперевізникAlitalia не раз уникав банкрутства завдякидопомозі уряду. Не без втручання владитримався "на плаву" і державнийFrance Telecom. Або ж, завдячуючи системістимулів для виробника, німецький урядубезпечив від економічних провалівсвій автопром в часи світової фінансовоїкризи. Колишній, нині покійний, президентПольщі Качинський домігся надзвичайновисоких дотацій для польського фермера,затягуючи до останнього підписанняЛісабонського протоколу, яким уводиласяу дію європейська Конституція. Наостанокзалишається констатувати, – покиукраїнська влада не навчиться захищатиукраїнський національний інтерес, мибудемо донорами всіх країн світу, – впершу чергу Росії.

   

Поэтому лозунг УНП«Захищай українське» - это и естьстратегия выхода из системной торговойвойны, которую Россия ведет противУкраины на протяжении всех лет нашей независимости.

 

ЮрійКостенко