Ілюстративна світлина

Нещодавно завітав у Дніпро на "День кіберспорту України". Вважаю, що ця подія незаслужено пройшла повз увагу ЗМІ, й поясню чому. 

Наразі в Україні існує дві основні кіберспортивні федерації – UESF та Esports Ukraine. І от в Дніпрі, представники обох федерацій заявили про намір об’єднатись в єдину Національну федерацію кіберспорту України, пише Олександр Санченко спеціально для УП.Життя.

Наразі документи знаходяться на реєстрації в Мін’юсті, але вже фактично єдина федерація стала співзасновниками і повноправними членами Європейської федерації кіберспорту. 

Чому це важливо? 

Змагання з кіберспорту проводяться по всьому світу. Ця індустрія вже давно перетворилась в справжній бізнес. 

Для прикладу, в 2019 році призовий фонд турніру The International по Dota 2 склав $33 млн. У турнірі брали участь 18 команд. Кожен із переможців автоматично став мільйонером. Вражає, правда ж? 

В Україні ця дисципліна має залучення приблизно у 500 000 гравців. А загальна цифра геймерської аудиторії складає 4,7 мільйонів людей.

Наша країна входить до ТОП-10 кіберспортивних держав світу. 

Читайте також: Українську легкоатлетку відсторонили від змагань через допінг

Українські команди регулярно перемагають на різноманітних турнірах, чого лиш варта всесвітньо відома команда NaVi. 

19-23 лютого у Києві взагалі проводився турнір WePlay! Mad Moon з призовим фондом у $300 000! Вражає, чи не так? 

Для чого створювати єдину Федерацію? 

Відповідь проста. Це один з етапів для офіційного визнання кіберспорту з боку держави. 

Кіберспорт визнали офіційним видом спорту багато країн, серед них, зокрема, Китай, Південна Корея, Малайзія, США та інші. А Китай, взагалі  має державну програму розвитку кіберспорту. 

Навіщо це державі? 

Перш за все, це додаткові податки до бюджету всіх рівнів. 

Турніри, що проводяться самі по собі є важливим економічним явищем. Для їх організації залучаються сотні місцевих підрядників, які сплачують податки до бюджету. 

Те саме стосується і створення нових робочих місць у цій індустрії, від самих гравців, коментаторів до обслуговуючого персоналу, це сотні нових робочих місць. 

Попри всі переваги існує і негативний бік цієї сфери – ігрова залежність. 

Однак тут варто розуміти різницю між поняттями ігрової залежності та кіберспортом. 

Ігроман – людина, яка не має особливих цілей, а просто грає. Це визнано психічним розладом.

Що стосується саме кіберспорту, то там все з точністю до навпаки. Гравці мають певний графік роботи, менеджера та психолога, які слідкують за проявами спортсмена та його психічним здоров'ям. Одним словом – для гравців це справжня робота. 

З важливого, кіберспорт – це також можливість для людей з інвалідністю проявити себе, більше того – почати працювати в цій сфері. 

Що ще потрібно для розвитку цієї сфери? 

Читайте також: Спорт – привілей багатих, або Як влада хоче заборонити бідним займатися спортом

Впевнений, Україні не вистачає сучасного мультифункціонального комплексу, на базі якого можна було б проводити змагання та турніри. 

Наприклад, в майбутньому планується проведення Міжнародного турніру "Кубок Федерацій", який об'єднує навколо себе країни, в яких успішно функціонують та розвиваються Федерації кіберспорту. 

У кожній із них попередньо визначать команду-представника, яка в кінці року візьме участь у Гранд-фіналі в Києві. 

Тільки ця подія об'єднує навколо себе 15+ країн, які завітають у Київ. 

Уявіть же, скільки ще таких подій ми зможемо проводити у себе, як зможемо гуртувати навколо себе світ. 

Потенційно, цей комплекс міг би стати повноцінною тренувальною базою для команд з усього світу. 

За словами представників індустрії, до них вже звертаються кіберспортивні організації з Китаю та інших країн з таким запитом. 

Тож прийшов час Україні більш серйозно поставитися до цього питання. І зрозуміти, що це давно вже не просто ігри, а бізнес, який приносить багато користі та можливостей як локального, так і світового масштабу. 

Тому, я як депутат звертаю увагу на цю історію та беру на себе відповідальність за розвиток кіберспорту у нашій країні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube