MENU

Тестів не буде, але ви тримайтеся: імітація боротьби з епідемією по-українськи

1361 1

Наступного дня після оголошення карантину у зв’язку із коронавірусом зайшла на місцевий ринок у Бахмуті, де продають м’ясо й молочні продукти. Із подивом побачила, що майже всі продавці мають медичні маски. Хоча не на звичному місці, а... на шиї. Звісно, коли до павільйону зайде перевірка, всі одразу натягнуть їх, як треба. Руками, якими тільки-но перегортали та зважували сире м’ясо, пише для "Тижня" Єлизавета Гончарова

Нічого дивного – більшість дій, які зараз відбуваються через загрозу поширення вірусу, що викликав пандемію, у нас знову нагадують традиційну імітацію. У містах, районах та областях збираються спеціальні комісії, де обговорюють плани недопущення та боротьби. Але якщо почитати більшість із цих планів, стає зрозуміло: окрім рекомендацій "посилити" та "звернути увагу" інших дій не заплановано.

І тільки в окремих випадках на місцевих рівнях ухвалюють рішення про закупівлю, наприклад, додаткових апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) або стратегічного запасу спеціальних медичних масок для лікарів (а не звичайних одноразових, що, як уже відомо з досвіду інших країн, не захищають від зараження за постійного перебування в епіцентрі). Але всі як один звітують, що на відміну від інших країн, ми повністю готові, все контролюємо й перевіряємо. Це при тому, що ми реально маємо час на заходи, які зможуть врятувати людей у разі поширення вірусу.

Читайте також: Влада грається в диктатуру для боротьби з пандемією. Це людей не врятує

Розумію, що нагнітати паніку – найгірша справа. Але й робити з людей дурників, підміняючи поняття, теж якось не дуже. Наприклад, звітувати про перевірку на наявність вірусу всіх людей, що перетинають кордон або, як у випадку з Донеччиною та Луганщиною, КПВВ із окупованою територією. Причому йдеться винятково про вимірювання температури, а зовсім не тестування на коронавірус.

Страшно було дізнатися, що у групах перевізників, хоч із західних кордонів, хоч зі східних окупованих територій, уже давно є помітка: у вартість квитка входять жарознижувальні пігулки. Аби не морочитися з перетином і перевірками, люди просто ковтають пігулку – і жодних проблем! І всі горді, що так спритно вдається "обдурити державу".

До процесу боротьби, правда, у нас долучені всі, не тільки медики. Ось, наприклад, очільник МВС розповів, що в окупованій Горлівці є вже декілька доведених випадків коронавірусу. Хоча поки незрозуміло, як там про це дізналися, бо тести на ті території навряд чи хтось доставляв.

Можливо, таким чином намагаються підвести до думки про закриття КПВВ або обмеження руху. Що було б доволі логічно, бодай через те, що більшість із тих, хто перетинає КПВВ – пенсіонери, які є найвразливішою категорією. Але для цього одночасно потрібно врегулювати й інші проблемні моменти – наприклад, розглянути питання про тимчасове скасування обов’язкового верифікування в банку для тих, хто отримує пенсію. Бо саме через побоювання залишитися без пенсії літні люди, інколи у стані хвороби, їдуть через лінію фронту.

Читайте також: Гай: Колапс у Києві демонструє, хто дорвався до влади в Україні. ФОТО

Але, на жаль, немає і радше за все не буде тестів і на вільній території Донеччини. На брифінгу про це сказала заступниця директора Донецького обласного лабораторного центру МОЗ. Бо дослідження щодо коронавірусу здійснюються методом полімеразно-ланцюгової реакції, а обладнання для роботи з такими тестами залишилося в окупованому Донецьку. Тому Донеччина, єдина з усіх регіонів, відправлятиме кров на перевірку до столиці – надання тестів для швидкого реагування тут навіть не передбачено.

Тобто за шість років тут встигли отримати та витратити мільйони державного й міжнародного фінансування на все, що завгодно – від сумнівних фестивалів до парків-довгобудів, тільки не на забезпечення життєво необхідним медичним обладнанням. І неможливість негайно реагувати на гострі випадки може стати критичним фактором, беручи до уваги щільність населення промислового регіону, наближеність до некерованих територій, наявність великої кількості військових, що взагалі є стратегічним питанням.

Чи не є це тим самим форс-мажором, за якого треба не просто проводити брифінги, проговорюючи мантру про контроль і готовність, а й намагатися "заштопати" дірки, які ще можна? Вимагати, просити, шукати гроші на це обладнання – хоч у держави, хоч у традиційних "благодійників", як це зазвичай відбувається. Але, здається, нас нічому не навчила ані трагедія у Чорнобилі, ані війна, котрі показали, як зручно до останнього вдавати, що проблем немає.

Бо пам’ятаю, як уже під час окупації Слов’янська я намагалася з’ясувати в місцевих чиновників, чи готові в нас у Бахмуті бомбосховища, котрі майже всі були продані під бізнес або занедбані. Тепер, коли ми вже декілька років живемо у прифронтовій зоні та двічі отримали подарунки у вигляді "дружніх "Градів", цікавитися подібними питаннями більш ніж логічно. А тоді мені було категорично вказано на неприпустимість поширення паніки такими перевірками. Хоча, як на мене, адекватні кроки та вчасне поінформування – це і є справжня боротьба й із панікою, й із загрозою одночасно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Єлизавета ГОНЧАРОВА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини