Як завжди криза показує, навіщо треба якісна журналістика. А ще, що журналістика (зумисне відділяю її від медіа) – суспільне благо, а не звичайний бізнес. The Washington Post і низка видань прибрали підписку на матеріали про коронавірус. У США на телеекранах реальні експерти, яким ставлять корисні питання, а не просто "рейтингові балакуни". Звідусіль чимало людських порад. Пишу, бо довелося кілька днів мати комунікацію про панікерів у соцмережах, фейки й нагнітання, і це гарний спосіб підкреслити, що, крім нарікати, є й що сказати хороше.

Читайте також: Найкращі ліки проти епідемії: як соціальна відповідальність зупинила чуму

Оскільки за збігом обставин зараз не працюю на жодному медіа, менш упереджено дивлюся за всіма. І віддаю належне колегам, які інформують, працюють на вулицях, ставлять питання, роз'яснюють. Не дивлюсь олігархічні телеканали, але те, що є онлайн – дуже навіть добре.

Водночас зрозуміло, що звичні підходи дають збій. Ми звикли, що політично старше покоління дивиться телевізор. І змирились із цим. Рекламодавцям треба молода купівельноспроможна аудиторія. Але зараз критично комунікувати зі старшими. Так, онлайн-ЗМІ можуть показувати рольові моделі, як нам, діяти, допомогти старшим, але надто велика кількість людей не охоплена. 


Читайте також: В Україні вирує потрійна криза. Виживання залежить від конкретних рішучих дій

Показово й наскільки на відміну соцмереж базова журналістика применшує паніку. Як на противагу кільком фото зі страшними графіками просто картинка, як у Чернівцях миють вулиці, що коїться на кордоні на Рава-Руській (все спокійно), черги з повернення квитків на вокзалі (коли реально бачиш, що люди з розумінням ставляться до карантину) дають більше відчуття контролю, який не перекреслюється сюжетом про переповнений тролейбус, у яких набилося стільки пасажирів, що водій відмовився їхати, тож викликали поліцію. Навіть жива картинка українців із Італії чи Пекіна, які спокійно розповідають, що там у них, надає якогось об’єму й повітря, якого так бракує сидячи вдома. Одним словом – кількість попелу, яким посипаємо голову, можна применшити.

P. S. Таки додам чудову візуалізацію WP. насправді хай би що там не казали про урядові комунікації (вони треба, і віддам належне телеґрамові МОЗ), журналістів не заміниш.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube