Є в багатьох українців одна дивна, настирна та шкідлива риса, про яку варто сьогодні згадати. Хороші й добрі люди раптом починають підсміюватися над чиєюсь обережністю й закликати до дій, які адресат точно не хоче робити. Часто ця фраза іще починається зі слів – "будь другом!".

У поганих російських фільмах є чимало сцен, де героя вмовляють випити. Всупереч усім відмовкам – робота, здоров'я, залежність, друзі наполягають. На жаль, таке трапляється й у житті, і не лише в Росії. І доводиться сперечатися, ризикувати або й шкодити здоров'ю, роботі, здоровому способові життя.

Читайте також: Найкращі ліки проти епідемії: як соціальна відповідальність зупинила чуму

Іще один приклад – паски безпеки. Проведіть експеримент: сядьте на заднє сидіння автівки та пристебніться. Дев’ять із десяти водіїв візьмуть вас на кпини: "Що, боїшся; та я добре воджу; я ж не пристібаюся; в мене є затулка, воно не пікатиме” – ось кілька типових фраз, що ви їх почуєте. І не розповідайте їм статистику чи практику всього цивілізованого світу, не почують.

Тепер от карантин. Я не належу до панікерів. У дитинстві тато розповів мені повчальну історію про те, що під час кораблетрощі на борту іноді вбивали панікерів. Своєю поведінкою вони заважали іншим рятуватися, от капітан і прибирав загрозу. І часто всі, крім панікера – виживали. Проте є різниця між панікою та обережною поведінкою. І карантин якраз розумний спосіб запобігти дуже реальній небезпеці.

Читайте також: Є два Львова: як у дні карантину живе місто Лева

"Ідемо на каву", – каже мені товариш. А я кажу, що не піду, бо не ходжу зараз по закладах громадського харчування, така моя реакція, такий мій вибір, так мені спокійніше.

"Будь другом, не піддавайся паніці, ідемо", – чую у відповідь.

А як на мене, бути другом – це якраз поважати право інших бути обережнішими, ніж ви!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube