Система нездоланна. Її неможливо зрушити в політичний спосіб, бо якраз у політичний спосіб вона самовідтворюється і захищається від найменших спроб її рухнути.

Найдієвіша хитрість системи – створювати фейкові "антисистемні" персонажі для каналізування протестних настроїв і випускання пару.

Зеленський – геніальний фінт системи. Зібрав увесь оберемок настроїв "за зміни" і конвертував у посаду президента, гаранта системи. І тепер система стабілізувалася. Тепер їй не страшні ніякі хвилювання знизу, адже левова частка антисистемних настроїв спустилася в унітаз, а на жменьку ідеологічних антисистемщиків завжди знайдеться поліцейський кийок.

Коли в середньовічні часи доктор не знав, чим помогти хворому, він робив кровопускання. Тиск у судинах збивався, пара випускалася. Кожне таке кровопускання допомагало не хворому, а хворобі.

Читайте також: Іншого рецепту просто немає: Портников розповів, що робити Зеленському та його "слугам"

Система – це паразитарний дракон, якому кожне невинне кровопускання дарує ще більший імунітет на інородні тіла. Тому після кожного фейкового "антисистемного" блазня система виходить зі ще більш рожевими щічками, блискучою шерстю і гостренькими іклами. Чим більше фейкових "антисистемних" – тим краще система здатна перемелювати загрози.

Зеленський укріпляє систему. Він робить її ще більш рожевощокою і гострозубою. Він дарує їй життя вічне. А коли хтось захоче по-серйозному спустити всю кров цьому монстрові – тоді система пускає в хід найглибинніші страхи патріота, такі як: страх утратити державу, страх розпаду на кілька суб’єктів, а для менш інтелектуальних – "путін дійде аж до Львова". І тоді патріотичні антисистемщики починають задкувати перед системою і навіть її захищати. Їм – куля на передовій, а системі – перепродаж масок удесятеро дорожче, "Мерседес" у розпал секвестру і ринок (базар) землі в найнесприятливіший час найнижчих цін на всі активи.

Коли пахне грішми, то навіть закляті вороги стануть пліч-о-пліч о 1-й ночі. Тому що "нам гроші дадуть". Вони все правильно кажуть: ЇМ гроші дадуть. А ви, бидловиборці обох таборів, якось мусите перекарантинитись. Шийте маски з красивим вишиванковим узором. Бадяжте антисептики на основі самогону. І радійте, що у вас є система, яка вас пожирає, а ви її ще й захищаєте.

28 ганебних років збагачувалася лише система та її бенефіціари. Суспільство – ніколи. Земля – остання і найбільш показова перемога системи в умовах, коли їй позаріз потрібен поштовх для подальшого процвітання, поки всі решта на грані виживання.

Система чхати хотіла на с/г-виробника, тому про нульові кредити для села забудьте, навпаки – чекайте такого системного тиску на пересічного фермера, аби він отримав купу вагомих аргументів спихнути землю самі знаєте кому.

В недалекому майбутньому мішок чистої картоплі дорівнюватиме барелю нафти, тому система все робить мудро.

Стара еліта (Порошенко, "класичний олігархат") прийшла на допомогу теперішній фейковій "еліті", аби разом укупочці мати спільне для обох райдужне майбутнє.

Читайте також: Ініціативи "слуг" ведуть до адміністративно-кадрової руїни України

Корпорація найбагатшої людини (Ахметов, ДТЕК) живописно дефолтнулася, аби всі свої боргові зобов’язання повісити на кого? На державу, яка збирає гроші з покірного стада і присвоює собі.

Старі олігархічні еліти – поза ударом і в долі. Нові фейкові в будь-який момент змахаються звідсіля кудись подалі, або ж вернуться до попереднього заняття смішити холопів.

Якщо система й оголосить конкурс на вакантне місце свого гаранта (вибори), то це місце гідно посяде хтось із дуже-дуже старих і прокремлівських. Бо країну населяють мазохісти.

Ставка на олігархічну систему – це всередині. Усвідомлена реалізація проекту "Проросійська Украина" – це на ціннісному рівні. Повна втрата геополітичної суб’єктності – це назовні. Система вийшла на фінішну пряму, де мета – чимподовше зберегти пост-радянськість як найоптимальніше середовище для свого паразитування.

На цій фінішній прямій суспільство відсутнє цілком і повністю. Тому що для нього існує заборона збиратися більше ніж 10. Тоді як для системи такої заборони нема.

Ця фінішна пряма – це дефіле безкарної системи, яка в умовах карантину (знеструмлення суспільства) під шумок робить, що хоче. Це гра в одні ворота, без судді, без воротарів, кількома м’ячами одночасно. Система беззастережно торжествує. Це її бенефіс.

В умовах, коли всередині суспільства немає запиту на перезаснування держави, треба просто жити. Жити і старатися оточувати себе комфортом. Жити і робити кожен своє діло. Аж поки не утвориться критична маса справжніх антисистемщиків. Інколи краще дійти до самого кінця, ніж відтягувати його.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube