Нещодавно Верховна рада України прийняла за основу і в цілому законопроєкт №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)", що передбачає штрафи за порушення карантину. 

Цілком слушне рішення. Але, як завжди, є прийняття рішення, а є його практичне втілення у життя. І відмінність між ними просто разюча. Трошки статистики. 

Так, станом на 6 квітня в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину. 

З них: 

– 212 постановами – матеріали справи повернуто до ВП ГУНП для доопрацювання, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення не відповідали вимогам Кодексу України про адмінпорушення; 

– 10 постановами – матеріали справи направлені за належною підсудністю;

Читайте також: На вас склали протокол за порушення правил карантину? Не сперечайтеся з поліцією – поради адвоката

– 106 постановами – закрито провадження по справі стосовно особи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

– 7 постановами – закрито провадження у зв`язку з малозначністю скоєного правопорушення;

– 10 постановами – осіб звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження в справі;

– 32 постановами – осіб визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення. 

У підсумку: в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів, з яких лише 32 – осіб визнано винними. 

Як на мене, дуже показовий результат. Менше 10 %. Ледь не забув, що у всьому винні суди. 

Читайте також: Обмеження свободи пересування. Чи не порушує влада закон – пояснює кримінологиня

Нагадаю, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено ст. 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей", згідно якої порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Крім того, підвищена кримінальна відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням . 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube