У Парижі від поєднання COVID-19 та онкології пішов із життя відомий політолог, друг України Лоран Шамонтен, пише для "Тижня" Алла Лазарева

"Україна залишається демократичною державою, яка гостро бажає змін, – зазначив політолог в одному з інтерв’ю "Тижню". – Це, звичайно, унеможливлює ймовірне зближення Києва з Москвою. Для будь-якого українського лідера орієнтація на Європу є, на мою думку, єдиною реалістичною опцією".

Лоран Шамонтен був одним із небагатьох французьких дослідників, хто зміг не лише розібратися з визначальними періодами української історії, особливостями культури та нюансами сучасної політики. Він мав дар бачити глибинні рушійні механізми, що визначають шлях окремих держав, у кожної – свій. 

"Простір є одним із самодостатніх факторів історичного розвитку, – пояснював Лоран в іншому своєму інтерв’ю сайтові  Diploweb.com. – Росія є глибоко континентальною державою, оскільки це – аграрна цивілізація, що утворилася у стратегічній зоні кочовників, які підкорили її в період між 1240-м й 1480 роками. Постійна загроза внутрішнього розколу та політичні форми, успадковані від монголів, не обіцяють, м’яко кажучи, появи цивілізації компромісу. Історія розвитку імперії від часів Московського князівства – це безроздільне самоствердження. Росія зовсім не позбулася ностальгії за патріархальною імперією – системою, що досягла апогею за царювання Петра Першого, за якого країна та її мешканці вважалися власністю суверена... Росія бачить в Україні загрозу безладу".

Читайте також: Нова точка відліку нашої культурної присутності в Парижі. ФОТО

Лоран Шамонтен народився 1964 року в Марселі. В 1987‑му закінчив Вищу політехнічну школу (Франція). 1989-го отримав диплом Вищої національної школи статистики й економіки. Із 2008-го до 2011 року працював в Україні, був радником із виробництва генерального директора "АрселорМіттал Кривий Ріг". Його книги "Імперія без меж – влада та суспільство в Росії" ("Empire sans limites – Pouvoir et societe dans le monde Russe", 2014) й "Україна та Росія: щоб зрозуміти, повернемося до Маріуполя" ("Ukraine et Russie: pour comprendre", 2016) допомагають франкомовній аудиторії зрозуміти, що насправді відбувається на європейському Сході. Якісний, глибокий політичний аналіз Шамонтена впевнено розвіює численні романтичні міфи про "російську загадковість", яких не бракує у французькій колективній свідомості.

"Треба визнати: Франція має суттєву прогалину в розумінні реалій Східної Європи, – відверто визнав Лоран в інтерв’ю "Тижневі". – На те є кілька причин. Насамперед революція 1917 року припинила існування потужної французької громади в Росії. Це мало суттєві наслідки в тому сенсі, що РФ географічно віддалена від Франції, і ми стали гірше її знати. Ця спадщина сприяє певній наївності і щодо Кремля, і щодо десятирічь домінування ідеології Комуністичної партії; навіть сьогодні, коли кажеш, що СРСР захопив Східну Європу, наражаєшся на дискурс про Росію – нашу партнерку у звільненні континенту...

Варто додати до цього, що і Росія, і СРСР були для Франції певною противагою у протистоянні з Німеччиною від часів альянсу 1894-го до 1945-го... Загалом французькій суспільній думці складно сприймати Росію як потенційно ворожу державу та зрозуміти процеси розпаду СРСР, які ми спостерігаємо з 1991 року, бо вона до цього не підготовлена. У людей часто виникає спокуса в усьому, що стосується відносин із Росією – країною, яку погано знають – перекласти відповідальність на Сполучені Штати. Це специфічно французька особливість, що виявляє себе як у неувазі до того факту, що американці відносно втратили інтерес до європейської та близькосхідної проблематики, так і в недооцінці дестабілізаційного потенціалу Кремля".

Лоран Шамонтен був одним із небагатьох політологів, хто ніколи не мав ілюзій щодо потенціалу Мінських угод. "Донецька та луганська "республіки" є насправді креатурами російських силових структур, – казав він "Тижню" 2016 року. – Логіка, що випливає із цього, така: Москва шукає можливостей для дестабілізації України, щоб завадити їй модернізуватися. Що більше віддаляється Україна від моделі безвідповідальної, корумпованої, олігархічної держави, то очевиднішими, на контрасті, стають усі ті характеристики в Росії. Саме це пояснює агресивність Кремля. Такий контекст не дає підстав сподіватися від Мінських угод можливості посприяти відчутному прогресові у глобальному врегулюванні. Вони допомагають визначити межі санкцій і зменшити, недостатньо, інтенсивність протистояння. Нічого більше".

Читайте також: Захід має кардинально переглянути свої відносини із КНР, і це шанс для України

В умовах гібридної інформаційної війни, яку Москва здійснює не лише проти України, але й цілого вільного світу, Лоран Шамонтен був одним із тих політологів, хто успішно протистояв російській пропаганді. "Він умів робити дуже цінну, хоча й нерентабельну справу: виявляти та розбирати на складники російську дезінформацію, що потрапляла до публічних виступів, зокрема у Франції", – згадує директор сайту  Diploweb.com П‘єр Верлуїз. Шамонтена слухали та чули французькі науковці, політики, громадські активісти.

Світла душа, ясний розум, бездоганна репутація в дослідницьких колах... Таких друзів в України зовсім мало. "Смерть Лорана – грандіозна втрата, – каже Ольга Герасименко, голова паризької асоціації "Українські перспективи". – Він дозволив зробити великий крок до кращого розуміння України у Франції, він показав шлях, яким пішли інші. Знайомство із цією людиною надає сили вірити, що світ може стати кращим". Філософ Філіп де Лара згадує: "Лоран володів унікальним мистецтвом зберігати спокій навіть під час дуже жорстких дебатів. Його неможливо було дестабілізувати провокаційними репліками. Ресурс його спокійної сили – довіра до аргументів та фактів. Нам залишилися його книги, але бракуватиме голосу".

Наша остання розмова з Лораном відбулася у стінах Українського культурного центру. Говорили про подібність процесів під час руху "жовтих жилетів" у Франції та останньої президентської кампанії в Україні. "Комунікаційні механізми, безперечно, схожі, – замислено зазначив Лоран. – Вони базуються на загальній недовірі суспільства до політиків, живляться з атмосфери тотальної невпевненості, в якій мусить жити сучасна людина, не готова до таких умов. Класичне виховання не готує до того складного глобалізованого контексту, в якому проста людина не знаходить, за що зачепитися. Вона протестує люто, наосліп, ірраціонально, щойно знайде до цього привід. Світові знадобляться час і мужність, аби прийняти реальність такою, як вона є".

Лоран Шамонтен боровся з онкологічним захворюванням із літа минулого року. COVID-19 вразив його під час перебування в одній із паризьких лікарень. Поєднання двох хвороб виявилося фатальним. Численні друзі запам’ятали його щедрим і врівноваженим, мудрим і вірним собі, проникливим і послідовним.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube