Дональд Трамп поклав відповідальність за поширення COVID-19 на Китайську Народну Республіку і зупинив внески США у ВООЗ, бо вона, за його словами, на ранній фазі поширення вірусу брала участь у стратегії замовчування китайської влади, пише для "Тижня" Ріхард Герцінґер

Ці звинувачення аж ніяк не притягнуті за вуха. Китайський режим справді має значний вплив на ВООЗ. Генеральний директор організації Тедрос Аданом Ґебреісус раніше був міністром ефіопського уряду – отримувача величезних мільярдних кредитів від Пекіна й був обраний на свою нинішню посаду 2017 року за потужної підтримки Китаю. Коли наприкінці січня ВООЗ відраджувала міжнародну громадськість від заборони в’їзду для китайських громадян, вона не останньою чергою могла керуватися економічними інтересами Пекіна.

Читайте також: Стара платівка: Китай бреше про боротьбу з епідемією за схемою російської пропаганди

Тому вимога міжнародного розслідування ролі ВООЗ у ранній фазі кризи коронавірусу цілковито виправдана. Ще необхідніше докладно проаналізувати політику китайського режиму, який тривалий час приховував наукові дані й інформацію про COVID-19 і, ймовірно, досі приховує, презентуючи себе світові в ролі доброчинного помічника й авангарду в стримуванні пандемії. Адже до всього тепер додалися ще й підозри, що вірус може походити з китайської лабораторії.

Однак найновіша Трампова атака на Китай і ВООЗ так само несерйозна, не варта довіри й дезорієнтаційна, як і все, до чого ми від нього звикли. Ця атака не лише незграбний маневр, аби відвернути увагу від власної кричущої поразки в боротьбі зі хворобою. Трамп тривалий час гучно спростовував загрозу COVID-19 і відкидав її як злісні підступи демократів, щоб потім раптом оголосити себе обізнаним головним поборником пандемії. Трамп також співвідповідальний за те, що у складі організацій ООН, як-от ВООЗ, домінують противники західних демократій. Вихід США за правління Трампа з міжнародних організацій та структур і відверта демонстрація байдужості до їхньої діяльності віддають їх у розпорядження авторитарних держав, як-от Китайська Народна Республіка.

Деякі коментатори, які справедливо незадоволені стриманістю європейців перед позірною могутністю Китаю, тепер схильні вихваляти Трампа за його атаку на махінації китайського режиму. Однак ті, хто так робить, не розуміють справжнього характеру його президентства. Бо дії Трампа не керуються жодним зрозумілим і переконливим політичним раціо. Свою посаду президента Сполучених Штатів він натомість використовує тільки для задоволення своїх егоїстичних фантазій і власної вигоди. Усі його "політичні" дії та віражі спрямовані передовсім на пошук винних у помилках і хибах, щоби зверхніми й водночас прикрими самовихваляннями зобразити себе непомильним. Замість того щоб, як і передбачено надзвичайним станом, об’єднувати всі сили держави, він поглиблює розкол країни нестримними нападами на політичних опонентів і немилих губернаторів.

Читайте також: Що стоїть за троянською "допомогою" Росії США

Якщо Трамп у своїх нападках на всіх, хто стоїть на шляху його амбіцій, випадково каже правду, це не означає, що йому йдеться про пошук правди. Його свавільні хитання щодо пандемії та його зневага до наукових даних схожа радше на практику китайської диктатури, ніж на поведінку відповідального представника демократії. Трамп і в розпал кризи демонтує конституційний устрій, тавруючи медіа, які ставлять критичні запитання, такими, що створюють фейкові новини. Заявляючи, що влада президента "всеохопна", він демонструє всю свою зневагу до федерального ладу США й поділу влади.

І якщо відносно Китаю Трамп виступає в ролі сильної фігури, то єдиною справжньою константою є його покірність у змові з російським автократом Путіним. Нещодавно Трамп сприяв його вражаючому пропагандистському успіхові, прийнявши пропозицію Путіна допомогти США медичним обладнанням, а тоді екзальтовано подякував своєму благодійникові у Кремлі, який за допомогою дезінформації 2016 року допоміг Трампові прийти до влади. Цим багаті й могутні Сполучені Штати не лише принизилися перед злиденною імперією Путіна, вони ще й прийняли путінський вантаж, виробник якого в американському санкційному списку. Ця деталь чітко унаочнює цілковиту безпринципність Трампової "політики".

Перекладаючи відповідальність за кризовий менеджмент на підпорядковані інституції, президент Сполучених Штатів копіює путінський стиль правління. Шеф Кремля в час кризи також обмежується лише анонсуванням загальних, частково суперечливих планів, перекладаючи їхню реалізацію на підпорядковані інституції. У разі невдачі звинуватити можна буде їх. Навіть нападаючи на режим у Китаї, Трамп аж ніяк не бореться з авторитаризмом. Навпаки – своєю свавільною, безвідповідальною поведінкою він імплантує принцип авторитарного правління в серце провідної демократії західного світу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube