Що ми знаємо напевно, так це те, що карантин у нас буде довше, ніж у європейських сусідів, оскільки ми програємо їм у темпах та ресурсах і маємо менше права на помилку, пише Олександр Бабляк у блозі для НВ.

Вийти з карантину надзвичайно складно. На відміну від запровадження локдауну, яке є однаковим процесом для більшості країн, вихід із нього, а саме етапність, терміни та швидкість зменшення обмежувальних заходів, є індивідуальним для кожної країни. Різні культурні, соціальні, медичні та економічні фактори роблять цей процес унікальним, і кожна країна його пройде по-своєму. Позаяк жодна держава, за винятком Китаю, офіційно не оголосила про зняття карантину, черпати досвід і вчитися на чужих помилках зараз неможливо.

На вакцину також надіятися не потрібно. Не дивлячись на те, що її розробкою займається близько 100 наукових груп по всьому світу, створення препарату займе рік-півтора. Плюс час на виробництво потужностей, щоб імунізувати дві третіх населення планети.

України немає в списку розробників вакцини. У нашому розпорядженні наразі лише одна стратегія: "тестування + відстеження + ізоляція". З її допомогою і будемо виходити з карантину. На що звертаємо увагу?

Спершу треба врахувати те, у якому стані країна ввійшла в карантин. Вихідний стан має значення. Ухань – первинне вогнище спалаху – був на карантині 76 днів. Шанхай – місто з завезеними випадками – впорався за три тижні. В України, як і в усіх інших країн світу, був шанс піти шляхом Шанхаю, адже зрозуміло, що всі перші випадки захворювання імпортовані. Але "шанхайський варіант" не вдався нікому.

Читайте також: Південна Корея, Тайвань та Швеція. Що спрацювало у цих країнах?

Країни, які пішли шляхом "колективного імунітету" (Великобританія) або недооцінили серйозність пандемії (Італія, Іспанія), дорого заплатили за помилки і лише подовжили час карантину, у який ввійшли в авральному режимі.

В Україні, на відміну від багатьох європейських сусідів, карантин був запроваджений вчасно – на фоні поодиноких випадків інфікування і відразу зі суттєвими обмеженнями. Це врятувало нас від італійського чи іспанського сценарію, однак після цього було і масове повернення громадян із-за кордону, і недотримання карантинних заходів на свята. Пройшло майже півтора місяця від запровадження карантину, а число нових щоденних випадків не зменшується. За відсутності тенденції до зменшення цього показника ми навіть не можемо планувати орієнтовну дату скасування карантину. Для порівняння, більшість країн пройшли пік нових випадків у межах місяця від запровадження карантину.

Тестування. Щоб ефективно виявляти носіїв вірусу, потрібно проводити багато тестів. Тестувати не лише людей з ознаками захворювання, але і тих, хто був у контакті. Лідерами за кількістю ПЛР (PCR)-тестів на мільйон населення (понад 10 тисяч на 1 млн), і за тестуванням асимптоматичних пацієнтів (позитивних тестів менш як 10% від усієї кількості протестованих) є Данія, Австрія, Німеччина, Норвегія, Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Австралія. Цифри в Україні суттєво відрізняються: кількість опрацьованих підозр на коронавірус – менше ніж 500 на 1 мільйон, позитивних – 33%.

Відтак, хоча тестування є найлегшим завданням у боротьбі з вірусом, наразі Україна з ним ще не впоралась. По-перше, через відсутність належних засобів індивідуального захисту медиків. Для ПЛР (PCR)-тестування необхідно взяти слиз із носоглотки. Це означає, що медик матиме близький контакт із пацієнтом, який може чхнути або кашлянути прямо на нього. Відсутність належного захисту ускладнює масове тестування. Масове – це коли кілька тисяч тестів у день лише в одному Києві.

У багатьох країнах цю проблему вирішили використанням скляних кабін або перегородок з отворами для рук лікаря, які також є захищеними. Друге: час проведення тесту. Він різний у різних лікарнях. Медики скаржаться, що від забору матеріалу до отримання результату може пройти кілька днів, протягом яких не зрозуміло, наскільки пацієнт епідеміологічно небезпечний. Для порівняння: у Південній Кореї результат отримують через шість годин. Щойно дані надходять, тамтешні медики приймають рішення про подальший маршрут пацієнта.

Відстеження контактів людини. Це необхідно для виявлення того, від кого міг заразитися пацієнт (джерело інфікування), та тих, кому він міг передати вірус (контактні особи). Організувати відстеження важче, ніж організувати тестування. З досвіду Сінгапуру, в 50% випадків не вдається знайти джерело зараження пацієнта.

Китай, Сінгапур, Ізраїль, Австралія використовують для відстеження сигнал мобільного телефону. Дехто називає таке стеження цифровою диктатурою. Але місцеперебування наших смартфонів і так постійно моніториться мережею, інакше ми б не отримували при в'їзді в іншу країну повідомлення про послуги зв’язку в роумінгу.

Україна ще не дійшла до цього етапу, оскільки він набуває сенсу, коли вже налагоджено і систему масового тестування, і систему контролю за дотриманням ізоляції, а загальне число нововиявлених випадків прогресивно зменшується. Тоді на етапі виходу з карантину така інформація має надзвичайну цінність. Тому що в умовах послаблених обмежувальних заходів поодинокі випадки можуть швидко перерости в нову хвилю епідемії, їх потрібно ізолювати та оперативно відстежувати контакти. Щоб робити це якнайшвидше, потрібно вже відпрацьовувати ці технології у всіх регіонах країни.

Ізоляція. У цьому плані методи країн суттєво різняться. У Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї позитивний тест є показанням до обов’язкової госпіталізації та ізоляції в стінах лікарні. Тоді як у Європі та Австралії люди можуть залишатися на домашньому карантині, якщо це дозволяє стан здоров’я. Такий варіант обрала й Україна.

Ізоляція стосується не лише підтверджених носіїв коронавірусу, але і тих, хто приїжджає з-за кордону чи був у контакті, але не має ознак захворювання. Для контролю за дотриманням ними 14-денної ізоляції Гонконг і Південна Корея використовують десятки тисяч електронних браслетів, Тайвань – сигнали мереж мобільних телефонів, Ізраїль – GPS-сигнали з телефонів. Різняться і методи покарання за недотримання карантину. Штрафи складають від $3200 та/або пів року тюрми в Гонконгу до $8200 та/або року тюрми в Південній Кореї. Україна зараз далека від цього. У нас немає системи контролю за дотриманням домашнього 14-денного карантину.

Ізоляція – найскладніша ланка стратегії "тестування + відстеження + ізоляція". Чому Китай будував окремі лікарні? Чому Сінгапур та Південна Корея розгорнули мобільні госпіталі на 10 тисяч ліжок? Якби це будувалося, щоб вентилювати тяжкохворих пацієнтів, вистачило б у 20 разів менших потужностей. Згадані країни вирішили, що перервати ланцюг передачі інфекції зможуть лише при обов’язковій госпіталізації всіх людей із позитивним тестом, незалежно від клінічного стану, самопочуття чи бажання залишатися вдома.

Читайте також: З ресторанами і без масок. Що таке карантин по-шведськи

Отже, якщо порівняти наші зусилля з діями інших країн у напрямі виходу з карантину за стратегією "тести + відстеження + ізоляція", стає помітно: прогалин більше, ніж перемог. Вакцини не буде. Кількість не зменшується. Тестів мало. Ізоляція провалена. Відстеження не має сенсу. Усе пропало? Я так не думаю.

Перше, що ми знаємо напевно, так це те, що карантин у нас буде довше, ніж у наших європейських сусідів, оскільки ми програємо їм у темпах та ресурсах і маємо менше права на помилку.

Друге: так, ми програємо в темпах, але маємо можливість бачити дії з послаблення карантину і наслідки цих дій у країнах, які першими будуть з нього виходити. Це той випадок, коли наші слабкості парадоксально рятують нас від катастроф: були б ми центром європейського туризму, мали би вже незавидний сценарій.

Третє: це не вперше, коли за безпорадності державних інституцій суспільство залишається сам на сам із проблемою. В українців є великий досвід об'єднання і генерування рішень в умовах кризи. У такі часи народ еволюціонує, бо доводиться брати участь у тих процесах, до яких би ніколи не дійшли думки і руки в буденному житті. А зараз стояти осторонь – не варіант. Соцмережами вже розходяться лайфхаки від медиків та громадян про те, як жити в умовах пандемії, як вести справи, як зробити життя рідних безпечним. Пару тижнів-місяців, і з’являться креативні рішення для покращення стратегії "тестування + відстеження + ізоляція" в наших умовах. А пару місяців – це ніщо у порівнянні з еволюційними кроками, які ми робимо з кожним новим викликом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube