Від часу поширення COVID-19 у Європі держави – учасниці Євросоюзу досить швидко вдалися до безпрецедентних кроків на захист виробництва й бізнесу, пише для "Тижня" Ален Ґіймоль

Насамперед вони відмовилися від кількох донедавна непохитних принципів: заборгованість більше не має чітких обмежень, хоча впродовж кількох років міністри фінансів жорстко вимагали не виходити за межі 3% ВВП; націоналізація великих підприємств стає реальною перспективою, хоча до пандемії, навпаки, віддавали перевагу приватизації. У Брюсселі відкрито заговорили про можливість роздачі "вертольотних грошей", що годі було уявити кілька місяців тому.

Інновація із запуском "вертольотних грошей" полягає у збільшенні грошової маси, яку пропонують розподілити між споживачами, щоб перезапустити економіку. Так, ніби гроші падають із ґвинтокрила просто на голови людей, звідки й назва прийому. Дов­гий час ця ідея була кошмаром фінансових аналітиків. Проте нині вона помалу прокладає собі дорогу. Конкретніше шанс на втілення вона здобула звідтоді, коли держави взяли під контроль економічну сферу та вдаються щодня до небачених раніше витрат.

Читайте також: Подвійні стандарти влади знищують малий і середній бізнес

У Франції заходи із підтримки економіки вже оцінюють у €100 млрд, і сума ця однозначно збільшиться. Держава забезпечує плату €8 млн французів, чиї підприємства тимчасово зупинилися; вона відтермінувала виплату податків і соціальних витрат для бізнесу; відшкодовує збитки всім кафе та ресторанам, які не можуть працювати; передбачила €300 млрд на гарантії банківських кредитів, що видаватимуть підприємствам, які зазнали труднощів. Держава також готується націоналізувати великі концерни, щоб урятувати їх від продажу китайським конкурентам, котрі прагнуть вигідно скористатися моментом.

Німеччина вдається до аналогічних заходів із бюджетом €850 млрд. Такі кроки роблять усі європейські уряди, а також Сполучені Штати, де державна підтримка бізнесу сягнула $2,2 трлн. Американський план, зокрема, передбачає програму в розмірі $350 млрд на підтримку підприємств, що винаймають менше як 500 осіб. Такі фірми зможуть отримати кредити, гарантовані федеральним урядом. Усі, хто збереже свій штат або знову запросить на роботу скорочених працівників, мають гарантію, що борг буде списано.

Такі фінансові кроки можливі, бо відсоткові ставки низькі, тож позичати недорого. Але ще важливішою виявилася підтримка, яку надають державам центральні банки. Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Федеральна резервна система США (ФРС) анонсували масштабні програми викупу боргів. У підсумку це означає, що ЄЦБ і ФРС продукують гроші для фінансування своїх держав, і що вони готові без обмежень і далі застосовувати таку практику. У певному сенсі мрії Карла Маркса втілюються в життя. Хоча всі розуміють, що ці кроки можуть бути лише тимчасовими, інакше ліки виявляться небезпечнішими за саму хворобу.

Читайте також: Захід має кардинально переглянути свої відносини із КНР, і це шанс для України

У розпал кризи 2008 року центральні банки вже практикували програму викупу боргів. Тоді йшлося про значно менші суми. Криза мала зовсім інший характер. У 2008-му обвалився фінансовий сектор, що став жертвою власних помилок і жадібності. Розвал банківської системи потягнув за собою всю економіку. Доклавши грошей у банки, держави зуміли відносно швидко виборсатися із кризи, без суттєвих збитків.

Цього разу причина кризи поза економічною сферою: зупинити значну частину діяльності держави змусив вірус. Щоб полегшити повернення до нормального життя, держави вирішили профінансувати бізнес. Розрахунок робиться на те, що в такий спосіб, щойно вдасться зупинити епідемію, економічне життя зможе відновитися в тому самому форматі, що існувало до неї. Водночас без державної підтримки збанкрутували б мільйони підприємств, і на відродження економіки знадобився б із десяток років.

Держави вважають себе здатними контролювати ризики. Рішучі кроки великих демократичних країн доводять, що вони не розучилися ухвалювати стратегічні рішення. Нова реальність заперечує наративи, що надходять із Китаю та Росії, де ЄС представлено як політичну систему в стані занепаду, паралізовану протистояннями та страхами. Європейські держави довели свою відвагу, вдаючись до інновацій. За кілька місяців стане зрозуміло, чи всі ці надзвичайні витрати були виправданими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube