Фактична відмова парламенту від розгляду кандидатури колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі на посаду віцепрем'єра – це історія не про самого Саакашвілі, пише для "Есперсо" Віталій Портников

Це історія про Зеленського.

Ще недавно президент міг зажадати від парламенту затвердити міністром хоч власного водія – і депутати правлячої партії слухняно погодилися б із будь-якою пропозицією глави держави. Погодилися би без дискусії, без прояву інтересу до запропонованої кандидатури. Якби з'являлися бодай якісь сумніви в адекватності президентських пропозицій, їх сприйняли б як демонстрацію неповаги до "вождя".

Читайте також: Ні фільму, ні президента, ні людини: провальний підсумок провального року Зеленського

Цей час закінчився. Вже саме запрошення Саакашвілі на засідання фракції "Слуга народу" було поганим сигналом для глави держави. Саакашвілі зустрічався із Зеленським. Цього мало би вистачити будь-якому депутатові-"слузі". Але, як бачимо, не вистачило.

Не можна назвати цю ситуацію непередбачуваною. Власне, серед тих, хто передбачав майбутній "бунт" депутатів був іще на самому початку правління Зеленського тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан – фактичний куратор нового парламенту в перші місяці його роботи. І горезвісний "турборежим" був пов'язаний із розумінням того, що рано чи пізно депутати від правлячої більшості задумаються про власні інтереси, а інтереси Зеленського й найближчого оточення президента перестануть їх цікавити.

Адже ким є в більшості своїй депутати-"слуги"? Це випадкові люди, які просто використовували Зеленського для того, щоб потрапити до парламенту – точно так, як Зеленський використав інфантилізм, наївність і безвідповідальність своїх виборців для потрапляння у президентове крісло. Зеленський для таких депутатів – не лідер, а ліфт. Ліфт, який уже дістався потрібного поверху.

Читайте також: Річ не в Нероні, а в тих, хто бачить у комедіанті імператора – Портников

При цьому ніякого виходу із ситуації президент не має. Розпустити парламент? Провести дострокові вибори? Але кого набере Зеленський до нового списку "Слуги народу"? Кого може набрати лідер, що не має політичних поглядів і розуміння того, як потрібно реформувати й розвивати країну? Який сприймає політику як серію телевізійних роликів?

Тільки нових випадкових людей, для яких він знову зіграє роль ліфта. Людей, які розбіжаться відразу ж – щойно зрозуміють, які можливості відкриває для них робота в парламенті.

Для того, щоб було інакше, Зеленський повинен почати працювати не з випадковими людьми та не з командою свого сатиричного шоу. Він повинен почати працювати з однодумцями.

Але спільність поглядів повинна обумовлюватися наявністю поглядів у першої особи. В іншому разі доведеться завжди працювати ліфтом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube