Україна починає виходити з карантинного режиму, що тривав майже два місяці. Це рішення, очевидно, було викликане не тільки медичними, а й політичними міркуваннями. Обмеження, як і очікувалося, знімають не відразу. Наприклад, повноцінного транспортного сполучення українцям доведеться чекати ще не один тиждень, пише у матеріалі для РБК-Україна політичний огладяч Мілан Лєліч.

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 4 травня ухвалив рішення скасувати частину карантинних обмежень: відкриються парки, сквери, салони краси, літні майданчики в кафе і ресторанах, заклади громадського харчування зможуть працювати на виніс і т. д. Рішення уряду набере чинності з 11 травня, решту заборон поки продовжили до 22 травня.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснив, що рішення про відкриття кафе-ресторанів-перукарень приймається вже зараз, з тижневим запасом часу, щоби бізнес зміг як слід підготуватися: закупити продукти або скласти графік клієнтів.

Згідно з офіційними даними, приріст числа хворих на коронавірус в Україні останнім часом знаходиться приблизно на одному рівні, вагаючись в межах сотні-півтори нових випадків на добу. Формально це дає підставу для початку першого етапу виходу країни з карантину, згідно з раніше оприлюдненим Кабміном планом.

Читайте також: "Не все одразу". Кличко розповів про роботу наземного транспорту у рамках ослаблення карантину

Втім, можливість для кафе і ресторанів легально працювати на виніс – вже елемент другого етапу ослаблення карантину, для якого вимагається щоденне зниження кількості захворілих.

При цьому число пацієнтів, що хворіють на коронавірусну інфекцію, за тією ж статистикою, продовжує зростати, отже, зростає і навантаження на медичну систему. А головне завдання карантину як такого – не допустити її перевантаження. Втім, на даний момент задіяно лише близько 10% відсотків лікарняних ресурсів, передбачених на боротьбу з COVID-19, так що запас міцності ще є.

Але в рішенні Кабміну ясно проглядаються не тільки медичні, але й суто політичні мотиви. Інакше було б логічно не проводити позачергове засідання в понеділок 4 травня, а дочекатися звичайного засідання, які проходять по середах.

Тоді ж можна було би більш точно визначити поточні тренди захворюваності, зокрема, як на неї вплинули травневі свята. Раніше цей період, поряд з православною Пасхою, влада називала найнебезпечнішим з епідемічної точки зору.

В останні дні по всій Україні де-факто почався стихійний вихід з карантину. На вулицях стало набагато більше машин і людей, багато хто ходить без масок, і це вже не викликає особливого інтересу у патрульних поліцейських, потихеньку почали відкриватися різні вуличні кав'ярні, розквітла підпільна торгівля та сфера послуг.

Незважаючи на дані соцопитувань, за якими більшість українців схвалює заходи щодо боротьби з епідемією, прийняті урядом, втома від карантину в суспільстві стала відчуватися все сильніше. Тим більше, що згідно з тим же дослідженням, далеко не всі українці, які на словах підтримують обмеження, дотримуються їх на практиці.

Напевно, свою роль зіграли і постійні повідомлення про те, що європейські країни одна за одною послаблюють карантин, а багато разів анонсований українською владою відчутний пік захворюваність все ніяк не настає.

Місцеві бунти

Все це матеріалізувалося в найбільш гучну історію травневих вихідних – демарш черкаського мера Анатолія Бондаренка, який фактично кинув виклик центральній владі, вирішивши зняти карантинні обмеження вже на початку місяця.

Співрозмовник РБК-Україна в Офісі президента розповів, що послабленнями на вихідних скористалося менше десятка черкаських підприємців і після візиту поліції, яка пояснила, що рішення Кабміну мають вищу силу, вони погодилися згорнути роботу.

Читайте також: Невіра влади й суспільства у вірус ставить Україну на межу катастрофи

Тим не менш, Бондаренко за день став політичною зіркою всеукраїнського масштабу, на його підтримку висловилися мери Львова та Івано-Франківська, відкрити парки та торговельні центри вирішила і міська влада Мукачева.

Історія стала стрімко набирати хід після того, як проти міського голови Черкас публічно виступили міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і навіть особисто президент Володимир Зеленський, чим спровокували нову хвилю різких заяв Бондаренка.

Паралельно в Києві проходили мітинги підприємців, що вимагають скасування карантину, під Офісом президента столичні ресторатори спорудили імпровізований літній майданчик.

Тема протистояння між центральною і місцевою владою різко актуалізувалася, в політикумі пішли розмови про створення "партії мерів" з прицілом на жовтневі вибори.

Голова Асоціації міст України та потенційний фронтмен нової політсили Віталій Кличко заявив, що саме місцеве самоврядування прийняло на себе основний удар у боротьбі з пандемією.

"Я хотів би, щоб у нас не було змагання між правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування, що стосується порушення кримінальних справ (за порушення карантину, – ред.). Ми повинні подолати ті виклики, які є, а не займатися популізмом. Зараз не до політики, коли мова йде про життя і здоров'я кожного з нас, життя і здоров'я громадян України", – сказав мер Києва на засіданні Кабміну 4 травня.

У відповідь на це прем'єр Шмигаль кілька разів підкреслив, що рішення уряду щодо карантину обов'язкові для всіх, в тому числі і для органів місцевого самоврядування, а за їх невиконання буде наступати відповідальність.

Читайте також: Масове порушення карантину з боку РПЦвУ має ознаки спланованої диверсії. Чи буде розслідування?

Але в цілому тактика уряду більш-менш прояснилася – рішення про формат карантину будуть приймати місцеві влади, їх же, в разі чого, будуть звинувачувати в можливих сплесках захворюваності в окремих регіонах.

В областях із відносно високим рівнем захворюваності, як у Чернівецькій та Івано-Франківській, буде запроваджено механізм "адаптивного карантину", тобто обмеження там повинні бути більш жорсткими. При цьому Кабмін залишає за собою право знову централізовано посилювати карантинні заходи, якщо кількість хворих почне зростати.

Поки ж рішення окремих мерів про вихід з карантину вже зараз будуть оскаржувати в судах голови ОДА відповідних областей, як вже сталося в Черкасах. Але навряд чи ці процеси будуть мати велике значення, адже до 11 травня, коли почнеться централізований вихід з карантину, залишилися лічені дні. Очевидно, впоратися з лавиноподібним стихійним припиненням карантину по всій країні центральна влада вже б не зуміла.

Втім, у правлячій партії "Слуга народу" прийняті урядом рішення не вважають політичними.

"Вже давно йшла мова про дату 11 травня. Карантин дав можливість пройти цей період без удару по медичній системі. Але від карантину вже втомилися люди і втомилася економіка, було багато заяв від представників різних галузей", – сказав РБК-Україна перший заступник голови фракції СН Олександр Корнієнко.

За його словами, епідемічна ситуація після перших травневих свят ще вивчається, але "є підстави для обережного оптимізму".

Скринька Пандори

На Банковій визнають, що в останні дні медійна ситуація навколо карантину склалася не на їхню користь. Зокрема, стався скандал навколо ресторану "Велюр", який належав депутату від СН Миколі Тищенку. Заклад під час карантину продовжив приймати обраних ВІП-клієнтів. Плутані пояснення Тищенка тільки погіршили ситуацію.

"У президента була дуже жорстка розмова з цим народним депутатом... І я сподіваюся, що це буде приклад для інших народних депутатів, що якщо ти народний депутат, то не потрібно робити з себе якогось царя. Не можна всім ресторанам працювати – це значить, що і ресторанам, які були пов'язані з одним із народних депутатів, теж не можна працювати", – розповів в ефірі "Свободи слова" 4 травня заступник голови ОП Кирило Тимошенко.

За інформацією видання, після цієї історії Тищенко остаточно позбувся шансів стати кандидатом від партії влади на жовтневих виборах київського мера.

Паралельно розвивався і інший скандал – з доставкою медичних вантажів з Китаю літаком "Мрія", зустрічати який приїхав президент Зеленський зі своїм оточенням. Як незабаром виявилося, більша частина вантажу призначалася для продажу в магазинах мережі "Епіцентр", що стало приводом для звинувачень влади в корупції і преференціях для окремо взятого бізнесу.

Позиції ОП підкосили скандал з "Велюром" і "Епіцентром" (фото: president gov ua)

І нехай на Банковій запевняють, що політ літака був оплачений "Епіцентром", а на всі поставки з Китаю не було витрачено ні копійки бюджетних грошей, історія вже набрала хід. Заяви глави МВС про виписані "Велюру" і "Епіцентру" адмінпротоколи за порушення правил карантину теж не можуть перебити негативний для влади медіа-резонанс.

"Велюр", звичайно, відкрив ящик Пандори", – визнає співрозмовник РБК-Україна в Офісі президента.

Тим часом, у владі радять готуватися до нової хвилі захворюваності коронавірусом, яка може накрити Україну в кінці цієї осені – якщо, звичайно, зняття нинішніх обмежень не спровокує її раніше.

Читайте також: Як діти стають жертвами безсилля держави перед пандемією

Якщо ж все піде за планом, то уряд буде по черзі знімати карантинні обмеження, в тому числі транспортні, від внутрішньоміських перевезень до міжнародного авіасполучення, у кілька етапів. Але це буде не так скоро – не раніше, ніж через 3-4 тижні.

Останнім же відкриють метрополітен, цілком можливо, що лише в кінці червня, а то і в липні. До тих пір питання підвезення працівників у відкриті кафе, перукарні та магазини приватний бізнес повинен буде вирішувати своїми силами.

З одного боку, влада пішла на компроміс, спробувавши згладити ситуацію з "бунтом на місцях" і очолити хаотичний і самовільний вихід з карантину. Однак далеко не факт, що запропоноване послаблення карантину задовольнить опонентів, які відчули слабкість. Наслідки можуть стати катастрофічними – і тут йдеться вже не тільки про можливі нові спалахи коронавірусу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube