MENU

Страх і ненависть у медзакупівлях. Тендерні комітети часів Януковича повертаються?

317 0

Страх і ненависть у медзакупівлях. Тендерні комітети часів Януковича повертаються?

Наочний іспит систем медичних закупівель відбувається прямо зараз у зв’язку із пандемією COVID-19. На превеликий жаль, склали цей іспит не всі країни. Чи впоралась Україна?

Я хотів би зануритись в історію питання, аби читачі розуміли, як було раніше, до чого ми прагнули прийти та чи збігається прагнення з реальністю, пише для НВ.Бізнес проектний менеджер державної компанії "ПРОЗОРРО" Олексій Краснощоков.

До 2014 року МОЗ закупав ліки через власний тендерний комітет. Це було доволі зручно. Зручно для тодішніх очільників МОЗ. Вони самі планували що купувати, за якими критеріями здійснювати відбір та приймали остаточне рішення. У такій системі керівництво міністерства одноосібно контролювало багатомільярдний ринок закупівель.

Довідково: у 2020 році бюджет на закупівлі лікарських засобів та медичних приладів складає 9,7 млрд грн.

Після Революції Гідності закупівлі вирішили передати міжнародним організаціям. І ми одразу побачили економію у десятки відсотків, а у деяких випадках і в рази. В середньому ціни на ліки впали на 40%. Непогана економія з кількох мільярдів гривень?

Але міжнародні закупівельні організації беруть комісію за свої послуги, а також мають власні стандарти проведення закупівель та власні процедури. Тому їхні тендери ви не побачите на Prozorro. Зради у цьому нема, адже це міжнародна практика.

Читайте иакож: Три факти про медзакупівлі в дорослій онкології

Разом із цим, логічним здається створити власну закупівельну організацію, яка могла б закуповувати ліки та обладнання для українських замовників і робити це публічно через Prozorro. З цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив постанову 1216 від 27 грудня 2018 року "Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій". Такою організацією мала стати ДП "Медичні закупівлі України". Вона мала б проводити закупівлі для великої кількості державних замовників, об'єднувати їхні замовлення, шукати найбільш вигідну ціну і робити це публічно.

Сталося не так як гадалося, і до сих пір в Україні відсутня централізована закупівельна організація (ЦЗО), яка б відповідала за медичні товари та ліки. ДП "Медичні закупівлі України" вже більше року не може отримати статус ЦЗО. Лише у кінці квітня команді ДП доручили здійснити одну закупівлю захисних костюмів для лікарів, але вже за кілька днів з моменту доручення між МОЗ та ДП спалахнув публічний скандал.

Якщо коротко, то ДП оголосило закупівлю одноразових костюмів біологічного захисту, обрало переможця та уклало з ним договір. МОЗ зі свого боку заявило, що товар не є сертифікованим, лікарям не підходить і тому міністерство проведе власну закупівлю. Провели. Щоправда, вийшло вдвічі дорожче, ніж у ДП (488 проти 242 грн) і відповідно менша партія, а ще й затримка з поставкою на невизначений термін (так, костюми ми й досі не отримали).

4 травня на позачерговому засіданні Уряд схвалив послаблення карантинних обмежень з 12 травня. А ми все ще не отримали жодного костюму біологічного захисту — ні від МОЗ, ні від ДП. Але не тільки це є проблемою.

Цим кейсом МОЗ створив небезпечний прецедент, адже відомство здійснило закупівлю самостійно. Це повертає нас у часи тендерних комітетів Януковича. Коли МОЗ і визначав політику з потребою, і займався закупівлями, а ціни, як ми пам’ятаємо, в середньому, були вищими на 40%. Від 9,7 млрд грн це майже 4 млрд грн, які можуть піти не за цільовим призначенням. А можуть і не піти. Ось що буває при деградації інституцій.

Я міг би ще довго описувати ситуацію, у якій опинились міністерство та ДП. Робити висновки хто з них не правий. Та я думаю, що очевидно одне – у нас існує системна проблема із медичними закупівлями. І вже зараз ця проблема може призвести до цілком реальних смертей.

Цілком очевидним являється, що медичне ЦЗО з одного боку має бути незалежним, а з іншого – підзвітним. У зв’язку із цим візьму на себе сміливість запропонувати декілька кроків, які могли б покращити ситуацію, яка склалась на даний момент:

– створити наглядову раду при ДП «Медичні закупівлі України». Саме цей орган має забезпечити підзвітність організації та здійснювати контроль над господарськими операціями ДП. Звичайно, дані у Prozorro також мають бути доступними для всіх;

– ініціювати процедуру щорічного аудиту міжнародними компаніями цього ДП з опублікуванням висновків аудиторів;

– розглянути варіант підпорядкування ДП Кабінету Міністрів України з метою уникнення конфліктів з policy maker (МОЗ) у подальшому;

– і звичайно, терміново ініціювати подачу документів щодо присвоєння статусу ЦЗО ДП «Медичні закупівлі України». Я взагалі вважаю великою кризою управління якщо ми більше року не можемо створити організацію для закупівлі ліків та медичних виробів. І тут безперечна провина МОЗ. Міністерство мало б не лише формально подати документи на Кабмін, а ще й активно лобіювати це питання та публічно звітувати щодо його перебігу. Наскільки мені відомо, станом на 4 травня 2020 року пакет документів знаходиться на підписі у заступниці Міністра охорони здоров’я Світлани Шаталової.

Зараз нам всім варто пам’ятати, що мова має йти не про конфлікт персоналій у МОЗ та ДП, а про принципи роботи. І тут все просто: тендерний комітет під прямим впливом МОЗ — це погано і пройдений етап, незалежне ЦЗО з наглядовою радою — це добре та чергова гармонізація підзаконних актів із законодавством ЄС.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Олексій КРАСНОЩОКОВ, для НВ.Бізнес


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини