Совок сльозам не вірить: коронавірус став тестом на людяність
Відеопорівняння іспанських урядовців, які плачуть, коли зачитують на офіційному засіданні імена померлих від коронавірусу лікарів і працівників лікарень, та чиновниці з Білорусі, яка роздратовано відмовляється відповідати журналістам на питання щодо даних про померлих від COVID-19 медиків, не може залишити байдужим. Порівняв і розмістив на Фейсбуці картинку цих "двох світів" канал "Настоящее Время" – медіапроект, створений "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода" за участі "Голосу Америки".
Після перегляду зворушливого відеосюжету хочеться покритикувати північних сусідів за "нелюдяність". Але хіба в Україні ситуація є разюче іншою, ніж у сусідній Білорусі?
В Україні теж умирають лікарі з діагнозом COVID-19.
В Івано-Франківську 10 травня помер від цієї хвороби головний лікар Івано-Франківської станції швидкої медичної допомоги.
9 травня помер від коронавірусу лікар дитячої обласної лікарні із Кропивницького. 17 квітня помер від тієї ж хвороби його брат – лікар Центру екстреної медичної допомоги.
Читайте також: Попереду найголовніше випробування – на людяність
3 травня стало відомо про смерть від COVID-19 лікаря, що працював у Солотвино на Закарпатті.
У Подільську Одеської області 19 квітня помер сімейний лікар, у якого було виявлено коронавірус...
Всього нвід COVID-19 в Україні померли вже більше 20 лікарів. Але на центральному рівні високопосадовці не співчувають на нарадах кожному медикові, не зачитують їхніх імен і тим паче не плачуть. Розумію їхню позицію як комунікаційниця – вони не хочуть асоціюватися із "поганими новинами". Але іноді сумних звісток не уникнути – що тоді?..
Ігнорування негативу може здаватися вдалою технологічною фішкою – але не в ситуації реальної кризи, коли це уникнення негативних тем межує зі свідомою відмовою від співчуття заради піарових вигід або із публічною демонстрацією відсутності в реальності цього співчуття.
Насправді невідомо, який із цих варіантів гірше – той, де треба "не педалювати" сумні теми задля того, щоби забезпечити собі політичний рейтинг, чи той, де високопосадовці виявляються "нелюдяними".
"Безсердечні" можновладці – це у принципі не така вже й велика рідкість. Втім у суспільстві, яке хоче бачити живе людське співчуття, такі постаті вимушені вдавати, що відчувають розпач і біль.
Читайте також: Боролися з Порошенком, а принизили медиків: як команда Зеленського "зробила" саму себе
Але якщо електорат не хоче чути від офіційних осіб "поганих новин" – або тому, що хоче вірити в те, що "в нас усе добре", і нехай для підтримки цього переконання владі треба замовчувати та приховуючи негатив, або тому, що й самі люди не дуже переживають через трагедії інших співвітчизників – це вже справжня, дуже велика наша проблема.
Білоруська чиновниця з ролика "Настоящего Времени" не є якимось незрозумілим для українців явищем – вона уособлює типове радянське "баби ще народять".
Радянський Союз – де ми там довго були разом із Білоруссю – нікуди не подівся. Совок не тільки в якихось совкових звичках, як то піснях Лещенка на 9 травня, чи "Іронії долі..." на Новий рік – він, зокрема, й у "жуковській" байдужості до людського життя.
Тест на совок дуже простий: ви співчуваєте загиблим лікарям – чи ні. Тільки чесно. А іншим померлим від нового вірусу, навіть якщо "це ж не тисячі" і "вони і так булі старі чи хворі"?...
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки