Дмитро Козак

Сталася подія, безпрецедентна для охопленої коронавірусом Європи. 13 травня заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак, який опікується перемовинами щодо Донбасу, прибув до Берліна для обговорення ситуації на Сході України. Зауважу, що в умовах майже повсюдного карантину кордони закрито й регулярні авіарейси скасовано. Зокрема з Росією вони припинені ще 27 березня. Але урядові борти продовжують літати, ось і Козак прибув до Берліна літаком спеціального урядового льотного загону "Росія".

Всі європейські політики переговори одне з одним нині прагнуть провадити в режимі відеоконференції, щоб не заразитися. Але Дмитро Миколайович – хлопець ризиковий, до коронавірусу йому байдуже. А питання, про які йдеться в нормандському форматі, занадто делікатні, щоб обговорювати їх дистанційно. Та й відео особливо секретних переговорів у відеоконференції краще не залишати. Ось і летить героїчний Козак у Берлін, інфекції не боячись, поговорити по-сусідськи з Анґелою Меркель і Гайко Маасом, а також з одним із помічників Меркель. І ті теж готові були ризикнути, хоча щойно в оточенні Путіна коронавірус з'явився, і його підхопив президентський прессекретар. А це робило близький контакт із Козаком сам по собі небезпечним.

За словами джерела РБК, Німеччина запросила Козака, щоби "краще зрозуміти лінію" Москви на переговорах із урегулювання конфлікту на Донбасі, причому це була "сувора двосторонка", без будь-якої участі Франції та України. І не думаю, що в позиції Москви сталися якісь принципові зміни. Інше джерело, що повідомило про перемовини, заявило: "Козак – головний парламентер із боку Росії щодо України, ймовірно є питання, які змусили його терміново прилетіти до Берліна для спілкування з кимось віч-на-віч усупереч карантинним обмеженням і санкціям Євросоюзу".

Читайте також: Мінськ у турборежимі: нові ініціативи Єрмака вкрай небезпечні, а його позиція все більше перегукується з московською

Нагадаю, що Козака із 2014 року внесено до списку санкцій ЄС у зв'язку з російською окупацією й анексією Криму, у березні Рада Європи продовжила дію санкцій до 15 вересня 2020 року. Але заради зустрічі з ним уряд Німеччини пішов на порушення санкцій, так само, як не став згадувати про недавнє вбивство в центрі Берліна чеченського емігранта людиною, явно пов'язаною з російськими спецслужбами. У Берліні пояснили, що "в Європейському Союзі передбачені певні винятки та процедури при блокуванні в'їзду", і що переговори щодо Донбасу якраз належать до подібних винятків. Тобто формально санкції з Козака не знято, але фактично він може подорожувати, принаймні до Німеччини.

У середині березня 2020 року Козак у Мінську вперше взяв участь у зустрічі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) із урегулювання конфлікту на Сході України, за підсумками якої анонсував появу нового механізму врегулювання. За його словами, вирішено створити "діалоговий майданчик за участю представників нормандського формату (Німеччина, Росія, Україна, Франція), сторін конфлікту", тобто російських окупантів і колаборантів ОРДіЛО. Однак цей план Козака зазнав фіаско, оскільки через протести української громадськості створити таку платформу не вдалося.

Нагадаю, що 30 квітня з ініціативи Німеччини відбулася перша відеоконференція очільників МЗС країн нормандської четвірки (Росія, Україна, Франція та Німеччина). Голова російського МЗС Сергій Лавров після неї заявив: "Ми констатували, що з дев'яти пунктів підсумкового документа паризького саміту виконано, та й то частково, лише один – маю на увазі обмін утримуваними особами. Відбулося у грудні та квітні два обміни, під час яких загалом 230 осіб обміняли між Києвом, Донецьком і Луганськом".

Імовірно Москва продовжує шантажувати Берлін погрозою відмовитися від проведення нового саміту в нормандському форматі, якщо Київ не піде на суттєві політичні поступки. Лавров нагадав, що "ключовим є питання про надання особливого статусу Донбасові", і що відсутній прогрес у введені "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Без цього Москва фактично відмовляється йти на реальне припинення вогню на Донбасі, вбачаючи в цьому єдиний засіб тиску на українську сторону. Сергій Вікторович висловив своє глибоке занепокоєння, що "в Парижі не було узгоджено повне розведення сил уздовж усієї лінії зіткнення".

Читайте також: Карткова хатка московської спецоперації по всьому світові валиться недобудованою

Козак же після повернення з Берліна підтвердив, що йшлося про Україну. Він підкреслив, що консультації пройшли у відомстві федеральної канцлерки, причому діалог був конструктивний і відбувся в "діловому ключі". Ішлося про "взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту", а також про безліч "непростих завдань, які потребують розв’язання, взаємодії із представниками Донбасу, України в нормандському форматі".

На думку Козака, консультації дозволять "інтенсифікувати" подальші переговори, хоча говорити про конкретні результати передчасно, рішення мають ухвалювати тристоронньою контактною групою або в межах нормандського формату. За словами Козака, під час берлінських перемовин сторони "досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, щодо розв’язання багатьох непростих завдань, які потребують розв'язання у взаємодії із представниками Донбасу, представниками України в нормандському форматі".

Росія відверто поспішає використати непросте становище, в якому опинилася Україна внаслідок пандемії коронавірусу й загрози секвестру бюджету через неотримання чергового кредитного траншу МВФ, аби нав'язати їй свої умови врегулювання війни на Донбасі. Можна припустити, що найближчим часом Росія та Німеччина знову запропонують Україні забезпечити імплементацію "формули Штайнмаєра" в національне законодавство, радше за все безрезультатно. Але не варто забувати, що Росія постраждала від коронавірусу ймовірно навіть більше, ніж Україна, і найближчим часом Кремлю буде не до дорогих зовнішньополітичних авантюр, а російські засоби тиску на Україну обмежені.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube