Наприкінці 2019 року в ЗМІ та соцмережах активно поширювалася інформація про "Ліс у смартфоні" – онлайн-сервіс, який дозволяє безпосередньо в лісі перевірити законність будь-якої рубки. Впровадження цього сервісу позиціонується головою Держлісагентства Андрієм Заблоцьким як один з найбільших успіхів своєї роботи. 

"Ліс у смартфоні" з’явився не просто так, пише Єгор Гриник спеціально для УП.Життя.

Про проблему незаконних рубок в Україні не чув лише лінивий. Минулого року темою незаконних рубок займалися, хоча й не дуже довго, новообрані президент Володимир Зеленський та прем’єр Олексій Гончарук. 

Розбиратись доручили Андрію Заблоцькому – соратнику тодішнього прем’єра по BRDO, якого призначили головою Держлісагентства. 

Перед Заблоцьким стояло багато проблем. Серед них і незаконні рубки, і надзвичайно низька довіра громадян до лісової галузі. 

Остання зокрема викликана як звинуваченнями від екологів, так і поширеним уявленням громадян про те, що будь-які рубки лісу в Україні заборонені (спойлер: ні, не заборонені).

Тут і з’являється "Ліс у смартфоні" – інструмент, який повинен продемонструвати широкому загалу, що більшість рубок в Україні законні, а значить – покращити репутацію лісівників. 

Читайте також: Рада суттєво посилила покарання за незаконну вирубку лісів

Насправді ж непогана мета має "подвійне дно": приховування інформації про реальний стан справ з незаконними рубками в Україні. 

На думку Держлісагентства, будь-яка рубка, яку проводять лісівники, законна, адже на неї наявні необхідні документи. 

Саме такі начебто законні рубки й зазначені в "Лісі у смартфоні". 

Чи так це насправді? 

Щоб не бути голослівними, розглянемо кілька прикладів. 

На фото нижче – скріншот з "Лісу у смартфоні", який начебто свідчить про законну суцільну рубку в Новоград-Волинському лісгоспі, що на Житомирщині: 

Скрін з "Лісу у смартфоні"

Виглядає законно? 

Але згідно з чинним законодавством, проведення будь-яких суцільних рубок головного користування площею понад 1 гектар забороняється, якщо лісгосп не пройшов оцінку впливу на довкілля. 

Вищезгадана рубка була проведена на початку 2020 року. Ще до того, як Новоград-Волинський лісгосп завершив оцінку впливу. 

Таким чином, законних підстав для проведення рубки лісгосп не мав. 

Аналогічне порушення відмічене в різних лісгоспах Київщини та Житомирщини, мова йде про десятки тисяч кубометрів незаконної деревини. 

І кожна з таких рубок відмічена в "Лісі у смартфоні", адже на них наявні всі необхідні документи, хоч і видані незаконно. 

До речі, саме ця конкретна рубка виглядає на місці ось так:

Візьмімо інший приклад: Ясінянський лісгосп на Закарпатті. 

Наприкінці 2019 року кілька природоохоронних організацій виявили в цьому лісгоспі типові для Карпат незаконні санітарні рубки: під виглядом вітровальних дерев рубали здоровий та зелений ліс, а деревину вивозили важкою технікою прямо руслом гірської річки. 

Залишки "вітровального" лісу чудово видно на фото нижче:

Як ви вже могли здогадатися, інформацію про цю незаконну рубку також можна знайти на сайті. 

На рубку наявні всі необхідні документи – неважливо, що підроблені. 

До речі, тоді це було не єдиним порушенням, що його виявили природоохоронці. 

Уся інформація була надана як органам, що контролюють, так і безпосередньо голові Держлісагентства Андрію Заблоцькому, зокрема під час особистої зустрічі. Проте жодних кроків з метою припинити незаконні рубки в Ясінянському лісгоспі та покарати винних не було зроблено.

А ось ще один приклад: так звана "рубка небезпечних дерев", яка проводиться Київським лісгоспом. 

Такі рубки проводяться поруч з іншими, але вже суцільними рубками. 

За задумом, рубки небезпечних дерев покликані вилучити дерева, які можуть загрожувати лісорубам. На практиці - разом з аварійними вилучаються живі та цілі дерева. 

Контроль за правильністю відведення дерев у рубку відсутній. Цим успішно користується не тільки Київський, а й десятки інших лісгоспів по всій Україні, отримуючи приємний бонус до кожної суцільної рубки.

А ось Славський лісгосп на Львівщині проводить рубки в межах охоронюваної території міжнародного значення, яка включена до Смарагдової мережі Європи. 

У ході процедури оцінки впливу на довкілля Славський лісгосп "забув" оцінити вплив рубок на природні комплекси та види, наявні в межах охоронюваної території. 

Як наслідок, Міністерство зобов’язало Славський лісгосп перед проведенням рубок провести додаткові дослідження охоронюваних видів. 

Але вимоги закону та Міністерства лісгосп обов’язковими не вважає і жодних досліджень не проводить. 

Зате проводить суцільні рубки в Смарагдовій мережі, знищуючи заповідні ліси згідно з незаконно отриманими дозвільними документами. 

Нічого дивного, що ця та інші аналогічні рубки також наявні в "Лісі в смартфоні":

Скрін з "Лісу у смартфоні"

Разом з "Лісом у смартфоні" Держлісагентство активно просуває й інший інструмент – електронний облік деревини. 

Мовляв, "якщо деревина без чіпа – вона незаконна". Як ви вже могли здогадатися, уся деревина, отримана в ході вищезгаданих незаконних рубок, була на обліку й мала чіпи-бірки. 

Таких прикладів можна наводити десятки й сотні. 

Проблема масових незаконних рубок, що їх проводять самі лісгоспи за підробленими чи незаконно виданими дозволами та з порушенням вимог законодавства, уже неодноразово висвітлювалась як українськими, так і закордонними експертами. Але чомусь виходить, що про проблему говорять усі, крім самих лісівників. 

Замість того, щоб визнати суттєві недоліки та працювати задля їх усунення, нове керівництво Держлісагентства працює за "перевіреними" схемами попередників і категорично відмовляється публічно визнавати факти масових незаконних рубок "з документами". 

Натомість впроваджується "Ліс у смартфоні" та електронний облік деревини - абсолютно не дієві інструменти, покликані лише продемонструвати "законність" рубок у всіх можливих випадках.

Читайте також: На грани катастрофы: три области Украины под угрозой экологиче­ского бедствия — эксперт

Є й інший аспект. Лісова галузь України – це десятки тисяч людей. 

Серед них чимало чесних та працьовитих, які щиро переживають за долю лісів. Такі люди прекрасно знають про корупцію, але з різних причин мовчать. 

У підсумку таке мовчання, разом з імпотентною політикою нового кервіництва галузі, призводить до сумних наслідків. 

У суспільній свідомості репутація умовного "лісівника" знаходиться десь на одному рівні з умовними "поліцейським" або "прокурором". 

На міжнародних ринках репутація української деревини – десь на рівні варварськи добутої деревини з тропіків.

Що з цим усім робити? 

Для початку непогано було б, аби керівництво Держлісагентства хоча б визнало факт існування незаконних рубок, що їх проводять самі лісгоспи. 

Надалі варто деталізувати в законодавстві визначення "незаконних рубок", посилити контроль та відповідальність за незаконні рубки, усунути конфлікти інтересів у самому Держлісагентстві, уніфікувати правила рубок, закрити юридичні "дірки", налагодити публічний діалог тощо. 

Звісно, це важкий шлях і робота на роки, але без цього українські ліси приречені на деградацію.

Допоки ж "Ліс у смартфоні" залишається головним "досягненням" Заблоцького, казати про будь-які системні зміни на краще не доводиться. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube