Останнє опитування "Рейтингу" спочатку викликало в мене враження, що хронічний український інфантилізм розродився черговим когнітивним дисонансом.

Як можна вважати кращими президентами України Кучму та Зеленського водночас? Перший – це доба повернення держави в життя українців. Держави як системи, яка генерує політичні рішення (правильні чи ні – інше питання) і вміє домагатись їхньої реалізації.

Зеленський – це доба роздержавлення українського суспільства, в якому на очах зникає кристалічна решітка влади. Коли олігархи можуть публічно зневажати "губернаторів", а мер слати куди подалі президента з його вітаннями від СБУ та МВС. Коли глава держави виставляє себе на посміховисько, зустрічаючи легалізовану контрабанду (бо з того "гуманітарного вантажу" ніхто не заплатив гривні податків до держскарбниці) для "Епіцентра".

Читайте також: Интересные результаты: как изменилось отношение украинцев к Зеленскому после первого года правления

Як можна любити водночас "багато держави" в житті громадян (символом чого стала доба Кучми) і "мало держави", присутність якої в суспільному житті тане на очах в епоху Зеленського?

Але раптом я зрозумів: українці напевно прагнуть обмежити втручання держави в їхнє життя небагатьма критичними сферами (безпека, оборона, правосуддя, інфраструктура, до певної міри – медицина та освіта), але в цих небагатьох сферах вони воліють бачити максимально ефективну державу, яка проводить послідовну та системну політику і головне має достатньо волі та ресурсів, аби втілювати свою політику в життя.

Читайте також: Політолог: Сьогоднішня підтримка Зеленського – це ще і непідтримка його основних конкурентів, що збергігається і через рік після голосування

Якщо образно, то це як поміняти старий іржавий мерседес на новий велосипед. Комфорту стає набагато менше, але ти можеш бути певен, що коли ти крутиш педалі, твій байк їде, а не розвалюється на ходу.

Радикальне зменшення втручання держави в суспільне життя за умови так самого радикального збільшення ефективності цього втручання – от формула української революції.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube