"Моя подруга живе в Оклахомі, вона технік УЗД, і разом із чоловіком вони отримують $8800 на місяць допомоги по безробіттю, – і їм зараз вигідніше не працювати", – розповіла мені знайома Валерія, яка живе у штаті Нью-Йорк. Вона стоматолог, і поки вона два місяці не могла працювати, то отримувала приблизно ту саму виплату – $4400 на людину.

"Але життя в Оклахомі набагато дешевше, ніж у Нью-Йорку", – каже Валерія. Наприклад, зняти двокімнатну квартиру на Мангеттені коштує 4200$, в Оклахома-Сіті – $800, – пише Марія Прус для "Голосу Америки".

Зараз в її клініку завезли захисне спорядження, тож вона працюватиме із терміновими стоматологічними випадками два дні на тиждень, ризикуючи заразитись коронавірусом: в округах, де Валерія живе і працює – найбільше випадків Covid-19 після самого міста Нью-Йорк.

$2 000 000 000 000 – така приголомшлива сума допомоги американцям у часи пандемії була закладена у пакеті допомоги, прийнятому Конгресом 25 березня. За ним кожному постійному мешканцю країни, що сплачує податки й має дохід до певного рівня, виплачували до $1200 разової допомоги та $500 на дитину.

Окрім цього, людям, які втратили роботу, щотижня почали виплачувати $600 – на додачу до звичайної допомоги по безробіттю, яка може сягати у деяких штатах $500 на тиждень. Тож $1100 для життя у США – це багато чи мало? Відповідь залежить від штату.

Читайте також: Кремль хочет от Америки вакцину, против которой годами ведет пропаганду

Рівень і вартість життя у Сполучених Штатах гарно ілюструє ця карта. Це розрахунок річної зарплати "брудними" до сплати податків (у середньому чверть доходу) для родини з двох дорослих і дитини.

Загальна тенденція така: на узбережжях і на півночі жити дорожче, ніж у центрі й на півдні країни. Найдорожчі штати – Округ Колумбія (Вашингтон), Каліфорнія, Гаваї, Нью-Йорк, Массачусаттс і Коннектикут, найдешевші – Айдаго, Південна Дакота, Арканзас, Західна Вірджинія та Кентукі.

При цьому, кожен штат визначає, яку допомогу платити людині, яка втратила роботу. Як видно на цій карті, допомога по безробіттю у дорогих Каліфорнії чи Аризоні порівняно нижча, ніж у дешевих Кентукі чи Північній Дакоті.

Через це мільйони людей, які зберегли свої малооплачувані робочі місця, можуть відчувати, що їм було би вигідніше не працювати взагалі й отримувати допомогу від держави.

Саме ці представники робітничого класу, які виробляють продукти харчування, прибирають у лікарнях, стоять на касі магазину, працюють на будівництві, водять таксі, – часто не мають достатньо засобів особистого захисту й через часті контакти із людьми найбільше ризикують заразитись самим і принести хворобу додому.

У тої же час отримати цю допомогу може бути не просто. У деяких випадках люди, які втратили роботу, витрачали понад місяць, аби тільки зареєструватися в офісах з безробіття. У деяких штатах – а наданням фінансової допомоги займаються саме штати – від напливу користувачів припиняли працювати веб-сайти для реєстрації заявок, а біля офісів вишукувалися довжелезні черги.

Читайте також: Перезагрузка уже началась. Как спорт возвращается из карантина

Водночас, варто пам'ятати, що допомога по безробіттю – тимчасова і зазвичай триває від 12 до 26 тижнів залежно від штату, 2-трильйонний пакет допомоги продовжив цей час іще на 13 тижнів. А от сама "коронавірусна" надбавка у $600 видається ще менше – до 31 липня. Тож люди, які отримують виплати від держави зараз, скоро змушені будуть шукати нову роботу в умовах, коли економіка США лише почне відроджуватись.

При цьому, жити в Америці поволі стає дорожче. Квітень став місяцем найстрімкішого зростання цін на продовольство із 1974 року у США. В середньому вартість харчів за чотири тижні у магазинах зросла на 2,6% – і це відчутний показник для американських споживачів, які звикли до щорічної інфляції у 0,12-2,4% (2015-2019).

Зараз Конгрес розглядає новий пакет допомоги американській економіці у рекордні 3 трильйони доларів. Він включає фонд у $200 мільярдів для людей, що працюють у небезпечних умовах. Однак щодо цього закону, на відміну від березневого, серед республіканців і демократів поки немає єдності.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube