Всі п’ять років ув’язнення в Росії я дивився пресконференції Путіна. Це був добре зрежисований театр пафосу та брехні, де єдиним цікавим персонажем був Цимбалюк, який з року на рік запитував у головного актора, коли звільнять українських полонених.

Сьогодні я мав нагоду побачити так би мовити місцеву постановку. Звісно, вона дуже відрізнялась від московського шматка лакованого лайна, була більш демократичною та з претензією на щирість.

Саме так, не справжньою щирістю, а лише претензією на неї Володимир Зеленський зустрів журналістів.

Читайте також: Рік президента Зеленського: кому радіти, а кому сумувати

Багато незручних представників ЗМІ не були акредитовані, але більшість незручних питань були все ж таки поставлені. Я не буду зараз цитувати усі ці відповіді, хтось бачив трансляцію, хтось вже дізнався основне з новин, але мене вони не задовольнили.

Це все нагадувало якесь "петляння", що потім переходило у суперечки з журналістами, і на жаль, рівень цього спілкування знижував сам президент.

Читайте також: Треба сильно не любити людину, аби порадити їй бути міністром у цьому уряді – Жадан про заяву Зеленського

За підсумком: ні суті, ні поваги, ні визнання помилок. Зате ми побачили, як насправді працює керівництво нашої країни: прессекретар вказує, що робити гаранту, а той у складній ситуації просить Єрмака кому-небудь зателефонувати.

Уявляю, що у них там відбувається, коли нема камер та свідків. Можна і надалі зі всього цього стібатися, але нам пропонують цей перфоманс на наступні чотири та, як сьогодні несподівано з’ясувалося, ще +5 бонусних років.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube