Петро Порошенко й Володимир Зеленський

Аналітичні центри публікують порівняльні аналізи діяльності двох президентів України, п'ятого – Петра Порошенка, та шостого – Володимира Зеленського, за перший рік перебування при владі, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Скільки законів ухвалено? Які реформи проведені? Як змінилася ситуація в різних сферах управління й економіки? І виявляється, що Порошенко був куди більшим реформатором, аніж Зеленський.

Читайте також: Зеленський обнулив іще одну свою обіцянку й ризикує втратити країну – Портников

Тут варто було б полегшено зітхнути та сказати: що й треба було довести. Але ж сам такий підхід до справи – брехня. А брехня – це те, що робить дурним і розбещує виборця. Особливо "совкового" виборця, який постійно перебуває в пошуку "кращого царя" або гетьмана.

У перший рік свого перебування на посаді президента Порошенко спочатку співпрацював із парламентом, у якому взагалі не мав власних прихильників, а потім із парламентом, у якому було сформовано коаліцію. На першому етапі це була широка коаліція демократичних сил – "Народний фронт", БПП, "Самопоміч", "Батьківщина", "Радикальна партія".

Реформи втілювали в життя у взаємодії президента й уряду Арсенія Яценюка. При цьому голова уряду не був чиновником у президентському офісі, як Олексій Гончарук або Денис Шмигаль, а самостійним політиком, нерідко президентовим опонентом. Саме тому успіх реформ – це колективний успіх. Якісь реформи ініціював президент, якісь – уряд і парламентарії. Якісь реформи президент підтримував, якимось протистояв. Із якихось питань приходили до компромісу. Саме тому можна з упевненістю стверджувати: у перший рік Порошенкового президентства Україну реформував український народ й обрані ним представники.

Читайте також: Геть сумно: п'ять висновків за підсумками пресконференції Зеленського

А що ж Зеленський? Зеленський починав так, як Порошенко – у парламенті в нього не було прихильників, а потім, після виборів, його партія отримала приголомшливу більшість у Раді. Але Зеленський із перших днів свого перебування на посаді проявив себе як відвертий ворог парламентаризму. Він фактично заблокував усі останні реформи демократичних сил. Після появи нової більшості й парламент, й уряд просто зникли, перетворилися на відділи Офісу президента. А після фактичного розвалу монобільшості почалася боротьба цього офісу з олігархічною клієнтелою. Яке все це має стосунок до реформ? Та ніякого. І, дійсно – це особистий провал Зеленського, який після президентських і парламентських виборів зосередив у своїх руках усю повноту влади.

Влади, якої Порошенко в таких обсягах не мав ніколи. Але ж важливим є не це. Важливим є те, що під популістську балаканину про народовладдя справжньої влади й реформаторських можливостей був позбавлений український народ – той народ, який був творцем реформ 2014–2019 року. Той народ, у якого відібрали владу олігархи й віддали її популістам і відвертим лобістам своїх інтересів.

Тому годі шукати "доброго царя" й порівнювати графіки. Потрібно повернути владу народу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube