Найближчим часом запрацює Київський метрополітен. Сподіваюся, зараз проводять належну підготовку до відкриття, адже закритий простір, велике скупчення людей, неможливість тримати належну фізичну дистанцію – дуже сприятливе середовище для поширення небезпечних збудників хвороб. Зокрема, вірусу SARS-CoV-2.

Насправді, ми пропонували Віталію Кличко свою допомогу щодо детального плану заходів, які потрібно вжити, аби зробити метро безпечним наскільки це можливо. Але Кличко відмовився співпрацювати, тому викладаємо наші поради публічно.

Що варто зробити до відкриття метрополітену:

1. Проводити дезінфекцію поверхонь, до яких часто торкаються люди (поручні у вагонах, ескалатори, двері, у місцях, де їх притримують найбільше тощо), щонайменше раз на 2-3 години.

2. Всюди повинно бути маркування відстані між пасажирами – на платформах, біля кас, на вході, всередині вагону. Маркування можна також зробити на сидячих місцях, яке вказує, де можна сідати, а де ні.

3. Запровадити безготівкові опції. Вони вже давно є в метро, але потрібно подумати про швидкість опрацювання проходу за такої опцією, аби людям не довелося стояти в чергах на турнікетах та на касах у закритому приміщенні. Є сенс організувати продаж карток і квитків не лише в касах, аби зменшити кількість людей в чергах.

Читайте також: Криві дзеркала медичної реформи України. Чи є в української нації шанс на порятунок?

4. Критично важливо відстежувати кількість пасажирів щодня, аби розуміти, як організувати роботу транспорту, коригувати розклад руху поїздів тощо. Це допоможе зменшити час очікування та розподілити пасажирів рівномірно по вагонах. Менша кількість пасажирів забезпечить можливість дотримуватися фізичної дистанції. 

5. Ситуацію з пасажиропотоком потрібно оперативно коментувати. Наприклад, повідомляти пасажирам до того, як вони вирішать скористатися метро, що зараз надто велике скупчення людей, тому рекомендовано скористатися іншим видом транспорту. Це можна зробити у соцмережах, чи іншим можливим способом – повідомляти у гучномовцях на вході.

6. Розставити антисептики на станціях метро. Це практика, яку запровадили у кількох країнах світу, і не лише у метро, але й наземному громадському транспорті. Це важливо, адже в метрополітені немає можливості помити руки, і не всі мають свій антисептик з собою.

Ми пропонували підписати петицію за встановлення антисептиків у київському метро. Вона ще не набрала достатню кількість підписів, але ви можете це змінити та запросити підписати петицію своїх близьких та друзів на сайті Київської міської ради.

Це також важливо, адже багато людей будуть одягати рукавички в метро. Їх також потрібно обробляти антисептиком (попри те, що їх варто правильно носити). Якщо цього не робити, зростає ризик перехресного забруднення, якщо людина торкатиметься поверхонь в рукавичках і не буде їх змінювати чи дезінфікувати.

7. Розмістити інформаційні плакати у зручних місцях з нагадуваннями про правила дотримання етикету кашлю і чхання, важливість збереження дистанції, симптоми COVID-19, про гігієну рук тощо. Ця інформація повинна бути перед очима і постійно нагадувати кожному про важливість дотримання цих правил.

8. Важливо попіклуватися про співробітників – забезпечити їх засобами індивідуального захисту та навчити їх правильно (!) ними користуватися. Не раз бувши в метро ще коли воно працювало, помічала співробітників з масками на підборіддях, які брудними руками одягали їх назад. Так не повинно бути.

Цими рекомендаціями радимо скористатися місцевим адміністраціям, які дбають про здоров'я громадян та мають у своєму місті метрополітен.

Також важливо, аби кожен пасажир свідомо та відповідально ставився до нових умов роботи транспорту.

1. Якщо маєте змогу пройтися пішки чи їхати велосипедом чи скутером – завжди обирайте цю опцію. Якщо маєте час та змогу ви можете пройти пішки хоча б кілька станцій, аби зменшити ваш час перебування в метро. Уникайте станцій, де роблять пересадки, за нагоди.

2. За змоги не користуйтеся метро в пікові години. Є сенс обговорити зі своїм роботодавцем можливість трохи змінити робочий графік, аби уникати ймовірних скупчень людей.

Читайте також: Практика використання клінічних протоколів в Україні позбавила доступу до сучасного лікування мільйони громадян

3. Завжди дотримуйтеся гігієни кашлю і чхання – робіть це у згин ліктя чи у серветку. Завжди майте серветку в кишені, аби за потреби скористатися. Ну і, звісно, треба мати антисептик, та обробляти руки, щоразу як ви торкалися до якихось поверхонь. 

4. Якщо ви бачите, що у вагоні не надто багато вільного місця – зачекайте, не треба порушувати фізичну дистанцію. Зачекайте іншого потяга та поважайте простір інших.

5. Не торкайтеся брудними руками обличчя, не поправляйте маску тощо. Робіть це лише після миття рук водою і милом щонайменше 30 секунд або після того, як обробили руки антисептиком.

Фактично в жодній країні світу роботу громадського транспорту не зупиняли повністю. Транспорт продовжував працювати з певними обмеженнями та умовами. Засоби індивідуального захисту для працівників, посилене прибирання та дезінфекція транспорту, встановлення розміток, фізичних бар’єрів між пасажирами та водіями, коригування розкладу – це ті заходи, які посилено впроваджували під час пандемії, фактично у кожному виді транспорту. Фактично ці заходи й треба впроваджувати зараз.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube