Після того, як в українських медіа з'явилися повідомлення про негласні сигнали з Держдепартаменту – американські дипломати пояснювали українським колегам, до яких катастрофічних наслідків може призвести втручання офісу Володимира Зеленського в передвиборчу кампанію у США – американці перейшли до відкритих сигналів, досить рідкісного інструмента у двосторонніх відносинах, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Перший такий явний сигнал – колективний лист колишніх американських послів в Україні. Підписали всі, хто тільки міг – за винятком другого посла Вільяма Міллера й восьмого посла Джефрі Паєта, що працює зараз очільником американського дипломатичного представництва у Греції.

Читайте також: Кремль розгорнув антиамериканську виставу, першу невдячну роль у якій відвели Зеленському – дипломат

Не потрібно тішити себе ілюзіями, що це – лист відставників, які просто хочуть нагадати про себе. Американські посли, навіть у відставці – люди системи. І це дуже різні люди, із різними зв'язками в американських політичних колах. Когось призначали президенти-республіканці, когось – демократи. Для когось посада посла в Україні була вінцем дипломатичної кар'єри, а для когось – одним із етапів. І вплив такої людини – ну, наприклад, Джона Тефта, який до посольства в Києві керував диппредставництвами в Литві та Грузії, а з української столиці вирушив до Москви – не визначається перебуванням в Україні.

Поставити свої підписи під спільною заявою настільки різних людей могло змусити тільки одне – чітке розуміння загрози для американсько-українських відносин, загрози для самої України й американських інтересів у регіоні. І чітке розуміння настроїв в американському істеблішменті. Не настроїв у якомусь окремому його сегменті, а настроїв загалом. І те, що самому президентові Дональду Трампові або комусь із його родичів може і сподобатися історія з розмовами Порошенка й Байдена, нічого не змінює. У США все визначає саме система, а не чиясь сім'я або чиясь примха. Навіть якщо це примха голови держави й навіть якщо це його сім'я. 

Читайте також: Зеленський із власної волі втягнутий у жахливу провокацію – Портников

І коли досвідчені дипломати стверджують, що їх "вражають спроби втягнути Україну у внутрішні політичні процеси в Америці в контексті майбутніх виборів президента США 2020 року. Ці зусилля сприяють помилковому й токсичному наративові, що не має підстав у реальності американсько-українських відносин, аби послабити відносини між США й Україною та внести розкол між двома країнами. Це не відповідає інтересам жодної із країн", – то це не їхня особиста думка.

Це – позиція держави.

Залишилося тільки зрозуміти, чи здатний офіс Зеленського вловлювати сигнали з Вашингтона бодай тоді, коли ці сигнали передаються відкритим текстом, уже без усяких натяків і кулуарних дзвінків. Якщо розуміння не буде, у наших відносинах з США виникнуть серйозні проблеми, вирішувати які доведеться вже спадкоємцєві Зеленського.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube