MENU

Шість токсичних звичок, що отруюють наше життя

1484 0

Шість токсичних звичок, що отруюють наше життя

Ні, я не буду писати про нарцисів та їх жертв як про класичний прояв токсичних взаємостосунків – про це вже і так багато сказано і написано.

Я хочу звернути увагу на цілком звичні і буденні для багатьох з нас речі в стосунках. Звичні, але чомусь від них псується настрій, зникає радість, а часом і взагалі хочеться "забитися в кут", щоб ніхто тебе не бачив і не чув. Проходить якийсь час, і все це минає, якось притирається, забувається, проте осад, як невловима тінь на стіні, залишається. І з кожним разом росте невдоволення: собою, партнером, стосунками, або всім відразу, непомітно отруюючи життя.

Ми часто миримося в стосунках з тим, з чим миритися не варто, думаючи, що може так і потрібно, може так і має бути, адже в інших та ж сама історія. А так ніби все гаразд і людина хороша, і гроші заробляє, чого ще хотіти, ідеального нікого немає. Тільки от що робити з присмаком гіркоти, який нав’язливо переслідує, дихаючи в спину?

Консультуючи сімейні пари, я помітила 6 токсичних звичок, які часто сприймаються як нормальний стан речей, проте, суттєво впливають на якість стосунків.

1. Пасивно-агресивна поведінка. В чому виражається:

– Чому ти знову залишив свої речі розкиданими по всій кімнаті? Ми ж неодноразово домовлялися, що ти не будеш цього робити?

– Я забув, вибач.

– Ти постійно "забуваєш" про наші домовленості вже більше місяця!

– Я більше так не буду, обіцяю.

А на наступний день чи через день буде та ж історія: розкидані речі, порожні обіцянки, розмови на підвищених тонах і жодного результату в подальшому, крім зростання напруження в стосунках. Саботаж – одна із форм вираження пасивної агресії у відносинах. Своїми діями партнер ніби хоче сказати: "Ну і що ти мені зробиш? Я гніваюсь на тебе за (причина може бути будь-яка) і в такий спосіб демонструю тобі своє незадоволення і злість. Я хочу тебе "вдарити" своїми діями, бо ти зробила неприємно мені, ось і вибираю такий спосіб, бо знаю, що наші домовленості є важливими для тебе".

Читайте також: Тревога, раздражение и агрессия. О трудностях самоизоляции

Або інший приклад:

– Ти ніколи не запитуєш мене, чому я така засмучена (втомлена, стурбована, налякана і т.д.)? Тобі байдуже на мене!

– Давай поговоримо про те, що тебе турбує, я готовий вислухати.

– Не потрібно вже, обійдусь і без тебе! Про що там з тобою говорити, все рівно нічого не зміниться!

В цьому прикладі жінка не говорить, що дійсно її турбує. Партнера ніби підштовхують, щоб він сам мало того, щоб помітив і зрозумів, в чому проблема, але і знайшов шляхи для її вирішення. Звертаючись до свого партнера у формі претензії, жінка свідомо чи підсвідомо швидше переслідує ціль виразити в такій формі свій гнів, аніж вирішити проблему, яка її турбує. Тим більше, відмова від прямої, відвертої комунікації з партнером дозволить в подальшому злитися на його "нечутливість" і виправдовувати власну неусвідомлену агресивну поведінку. Ну і звичайно, продовжувати в тому ж дусі.

Чому це токсично? Така форма комунікування вказує на те, що вам обом некомфортно спілкуватися відкрито, відверто і конкретно. Як правило, в нас немає причин бути пасивно-агресивними, якщо ми почуваємось у безпеці, висловлюючи свій гнів, невдоволення, розчарування або невпевненість у стосунках. Малоймовірно, що хтось буде вести себе пасивно-агресивно, якщо відчуває, що його не будуть засуджувати чи не критикувати за відвертість і чесність.

Що робити з цим? Вчіться висловлювати свої почуття та бажання відкрито і чітко, приймаючи той факт, що інша людина не обов’язково повинна відповідати вашим очікування і відразу йти вам назустріч чи вирішувати ваші проблеми. Намагаючись відверто комунікувати саме про те, що вас турбує, ви будете позбавлені потреби пасивно-агресивного спілкування, що відразу вплине на якість ваших стосунків.

2. Звинувачення партнера у власних почуттях. В чому виражається? Уявіть собі ситуацію, що ви вирішили провести вечір вдома зі своїм партнером за переглядом фільму, попередньо не домовляючись з ним про це і не узгоджуючи своїх намірів, але в нього виявилися зовсім інші плани на цей вечір, скажімо, зустрітися з друзями. Звичайно, ви розстроєні і розчаровані таким його рішенням, адже він мав би здогадатися сам, наскільки це для вас важливо і відкласти свої плани, хіба не можна зустрітися з друзями іншого разу, вони ж нікуди не дінуться?! Мало того, ви, можливо, відкрито чи про себе почнете звинувачувати партнера в "нечутливості" і "байдужості" до ваших потреб, тим самим перекидаючи відповідальність за ваші почуття та емоції стосовно цієї події на нього. Так ніби це він повинен інтуїтивно знати, що вас засмучує, чи навпаки радує, чого ви хочете, а чого ні, і відповідно поводитись у стосунках з вами.

Чому це токсично? Вважаючи, що провина за ваш поганий настрій чи роздратування або будь-яку іншу емоцію, яку ви відчуваєте, лежить на вашому партнерові, ви насправді проявляєте власний егоїзм і класичний приклад невміння встановлювати і підтримувати особисті кордони. Коли в якийсь момент ви для себе вирішуєте, що не ви, а ваш партнер несе відповідальність за те, як ви почуваєтесь у відносинах, це рано чи пізно призведе до взаємозалежних стосунків. Найбільшою проблемою яких є те, що вони викликають масу невдоволення і обурення в партнера. Адже неймовірно складно підлаштовувати все своє життя під задоволення емоційного самопочуття іншої особи. Це лише питання часу, коли такий стан речей призведе до маніпулювання почуттями та бажаннями партнера.

Що робити з цим? Візьміть на себе відповідальність за власні емоції і розраховуйте, що ваш партнер також буде відповідати за свої. Існує тонка, але суттєва різниця між тим, щоб підтримувати свого партнера і почуватися зобов’язаним перед ним. Будь-які жертви в стосунках (власний час, відкладені можливості і т.д.) слід робити керуючись власним вибором, а не тому, що саме це від вас очікується. Як тільки обоє партнерів беруть на себе відповідальність за те, як вони почуваються у стосунках, це дає їм потужний стимул припинити маніпулювати одне одним і приховувати свої справжні почуття.

3. Відкупитися від проблем. В чому виражається? Щоразу, коли у стосунках виникає конфлікт чи підіймаються неприємні питання, замість того, щоб шукати вирішення, ви можете намагатися залагодити справу купівлею чогось приємного, сподіваючись, що позитивні емоції від покупки зможуть позбавити від вирішення проблем, адже і так все добре. В результаті проблеми не вирішуються, а лише накопичуються – це все рівно що сміття ховати під килимок замість того, щоб викинути його у смітник.

Чому це токсично? Купівля речей замість вирішення проблем не лише накопичує ці проблеми, а й створює дуже нездоровий прецедент у стосунках. Уявімо собі, що кожен раз, коли жінка гнівається на свого чоловіка, чоловік "вирішує" проблему, купуючи жінці подарунок або організовуючи вечерю у вишуканому ресторані. Це не лише дає жінці несвідомий стимул шукати все більше причин для того, щоб бути невдоволеною чоловіком, але також дає чоловікові абсолютно неефективний спосіб вирішення проблем, що виникають у стосунках. Який результат усього цього? Чоловік, що звик залагоджувати проблеми купівлею речей, відчуває себе банкоматом, а постійно невдоволена жінка почуває себе непочутою і незрозумілою.

Що робити з цим? Вирішуйте проблеми! Наприклад, довіру в стосунках було порушено? Поговоріть про те, що знадобиться від вас обох для її відновлення. Хтось відчуває, що його ігнорують чи недооцінюють? Поговоріть про те, як можна зарадити цьому. Спілкуйтеся!

Немає нічого поганого в тому, щоб робити хороші речі і покупки, в цьому числі для інших важливих людей після конфлікту, щоб виразити свою прихильність. Але ніколи не слід використовувати подарунки чи покупку речей для заміни вирішення основних питань, що виникають в парі. Якщо ви використовуєте їх для приховування своїх проблем, тоді з часом ви зіткнетеся зі значно більшою проблемою.

4. Хто кого або "Я тобі це запам’ятаю!" В чому виражається? Часом буває так, що партнер, з яким ви у стосунках, при нагоді і без звинувачує вас у минулих помилках, або ж обоє "грішать" такою поведінкою. В такому випадку сімейне життя чи життя в парі перетворюється на справжнісінький двобій, де основною ціллю є намагання довести, хто і в чому провинився і, відповідно, є у більшому боргу перед іншим.

Наприклад, партнер "застукав" вас, коли ви надсилали кокетливе повідомлення своєму колезі і тепер не минає і кількох днів, щоб вам про це не нагадали. Але ви також не пасуєте і в свою чергу згадуєте йому, як кілька місяців тому він під ранок повернувся з вечірки. Один – один! Ти мені, я тобі! І перманентне з’ясування, хто ж більше "винний" і "зобов'язаний"…

Чому це токсично? Коли ви зосереджуєтесь на минулих помилках свого партнера, ви тим самим уникаєте вирішення поточних проблем, кількість яких з часом буде лише збільшуватися. Концентруючись на колишніх промахах, ви тим самим в котрий раз переживаєте колишній біль і роздратування, які були викликані діями партнера, і тим самим отруюєте своє сьогодення. Крім того, це "розвязує вам руки", щоб почати звинувачувати партнера і витрачати більшу частину своєї енергії на намагання довести, що ви менш винні, ніж він, але зовсім не на вирішення того, що спричинило цю проблему.

Що робити з цим? Залиште минуле минулому. Якщо проблема, яку ви постійно випоминаєте своєму партнеру, не має систематичного прояву, а відбулася колись давно і ніяк не проявляється на сьогоднішній день, можливо, варто замислитись над тим, щоб залишити її в минулому і перестати отруювати і себе, і свої стосунки колишніми негараздами.

Важливо розуміти, що обираючи бути зі своїм партнером, ви також вирішуєте бути з усіма його попередніми діями та поведінкою, незавжди гідними, бо наврядчи є хтось, хто б жодного разу не припустився помилки. Якщо ви не приймаєте цього, то, зрештою, не приймаєте і свого партнера. Якщо щось вас так непокоїло, скажімо, рік тому, то варто було саме тоді з цим і розбиратися.

Якщо ви не в силі відпустити свої образи, але хочете залишатися в стосунках зі своїм партнером, зверніться за професійною допомогою, замість того, щоб руйнувати свої відносини.

5. Заручники стосунків. В чому виражається? Хтось в парі незадоволений діями свого партнера, але замість того, щоб чітко і ясно висловити свою критику чи претензію, починає шантажувати дистанціюванням або і взагалі припиненням стосунків. Наприклад, якщо один із партнерів відчуває охолодження з боку іншого, то замість того, щоб сказати: "Я відчуваю, що в певних ситуаціях ти ведеш себе доволі емоційно прохолодно стосовно мене, і мене це засмучує. Чи могли б ми обговорити це?", – він чи вона каже: "Я не бачу сенсу продовжувати стосунки з такою емоційно холодною людиною, як ти".

Чому це токсично? Утримання партнера заручником стосунків – це емоційний шантаж, що створює багато непотрібної драматизації навколо відносин. Навіть найменша реакція з боку партнера, яка була розцінена як негативна чи критикуюча або знецінююча, може спричинити кризу прихильності із загрозою розриву стосунків. Справа в тому, що стосунки нормально розвиваються лише в тому випадку, коли обоє партнерів почувають себе в безпеці, висловлюючи свої негативні емоції та почуття, не боячись за майбутнє стосунків. Не маючи цього відчуття безпеки, так ніби постійно живучи на пороховій бочці, кожен з пари придушує свої справжні, істинні думки та почуття, що створює дуже сприятливе середовище для недовіри та маніпуляцій.

Що робити з цим? Це нормально, що час від часу наші партнери засмучують, дратують, розчаровують, а часом і відверто бісять нас. Всі живі люди! І це далеко не привід відразу виходити із взаємин, руйнувати стосунки, бо щось йде не так, як ви собі намалювали в своїй уяві. Неможливо постійно подобатись комусь, відповідати всім очікуванням і взагалі весь час бути на висоті. Абсолютно нормально щиро любити когось і час від часу дратуватися і гніватися на цю людину. Навіть більше, пари, в яких обоє партнерів здатні спілкуватися відверто і відкрито на будь-які теми без шантажу та маніпулювання, почуваються в безпеці і в подальшому лише укріплюють емоційно близькі стосунки. Намагайтесь бачити перед собою реальну людину, а не власну фантазію про те, якою б ця людина мала бути.

Читайте також: Стежте за диханням: дві поради, які допоможуть навчитися жити в новій реальності

6. Ревнощі з любові. В чому виражається? Невміння впоратися з власними ревнощами часто призводить до такої деструктивної поведінки як зловживання електронною поштою партнера, перегляд його чи її текстових повідомлень, а також намагання слідкувати та контролювати кожен рух чи дію.

Чому це токсично? Часто таку ревниву поведінку з боку свого партнера люди сприймають як прояв любові або на крайній випадок флірту чи просто прихильності. Насправді, нічого спільного ні з любов’ю, ні з прихильністю тут немає. Мова йде лише про контроль і маніпулювання, а також про відсутність довіри в парі, що призводить до непотрібної драматизації і конфліктності в стосунках. Найгірше у всій цій історії – це приниження. Якщо, скажімо, ваш партнер ревнує, а насправді не може вам довіряти, щоб ви проводили час в оточені інших чоловіків чи жінок, це означає, що він чи вона вважає, що ви або обманюєте його, або не здатні контролювати свої імпульси. Невеселі перспективи для стосунків, виходячи як з першого, так і з другого варіанту.

Що робити з цим? Вчіться довіряти своєму партнеру. Надмірні ревнощі – це швидше ваша проблема, яка вказує на відчуття власної незначущості. Не намагайтеся контролем над партнером "заспокоїти" своїх "демонів", краще попрацюйте над власною самооцінкою. Фіксуючись на ревнощах, ви лише з часом відштовхнете партнера, а собі на несвідомому рівні "докажете", що "нема кому довіряти".

Якщо ви помітили в себе чи в свого партнера вищеописані звички в стосунках, не чекайте, коли проблем стане цілий віз. Намагайтеся вирішувати їх відразу і, якщо не можете зробити цього самостійно, не бійтесь і не соромтесь попросити про допомогу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Наталія ЛОМОНОСОВА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини