Нагадаю, вранці 29 травня в Броварах відбувся конфлікт між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, і нелегальними перевізниками. Троє учасників перестрілки дістали поранень із травматичної зброї. За даним фактом почали три кримінальні провадження за статтями: хуліганство, скоєне групою осіб із застосуванням зброї, умисне знищення або пошкодження майна та незаконне поводження зі зброєю. Пізніше дії учасників конфлікту були додатково кваліфіковані правоохоронцями як замах на вбивство двох і більше осіб.

На перший погляд, звичайна кримінальна розбірка за контроль над фінансовими потоками у сфері пасажирських транспортних перевезень. Наразі транспортні перевезення в Україні це дуже високоліквідна, високоприбуткова частина роботи, в яку, на жаль, часто приходить кримінальний бізнес. 

За інформацією заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенко, в Броварах кожного дня їздить 40 тисяч людей. Вартість білету 14 грн, значить в день виторг складає під 600 тисяч грн, в місяць 18 млн грн, в рік 220 млн грн. Виторг у 220 млн гривень на рік – це доволі грубі гроші, якщо брати до уваги той факт, що значна їх частина знаходиться у "тіні". У пресі відразу почали з’являтися повідомлення про боротьбу кримінальних кланів і повернення "лихих 90-х".

Утім, як у людини, яка на власні очі бачила ці процеси, стрілянина в Броварах не могла не викликати певних запитань щодо причетності правоохоронних органів до цієї події.

Читайте також: Розбірки зі стріляниною. Чому в Україні зростає кількість злочинів з вогнепалом

Перше, що впадає в око – це вибір місця для з’ясування стосунків між протиборчими сторонами. Нагадаю, розбірки зі стріляниною відбуваються у спальному районі міста, місці максимального скупчення місцевих мешканців. Відразу спадає на думку, що вибір місця розборок не випадковий. Організатором потрібні були глядачі і максимальний розголос навколо цієї події.

Друге. Час розборок, а саме: 7.15 ранку. Це той проміжок часу, коли практично все працездатне і соціальне активне населення знаходиться у себе вдома і має можливість оперативно реагувати на події, що розгортаються безпосередньо під їх вікнами. Власне, це і відбувається.  Судячи з кількості відео в соціальних мережах, реалізація задуму пройшла на "відмінно".

Третє. Відбір зброї. За інформацією поліції, в учасників перестрілки у Броварах вилучили 16 одиниць різноманітної зброї. Різноманітна зброя – це травматичні пістолети, помпові рушниці і холодна зброя. Доволі цікавий набір різноманітної зброї, враховуючи, наприклад, досвід мукачівських розборок, щоб мати підстави робити заяви про повернення "лихих 90-х". У мережі вже жартують з приводу того, що все це дійство з використанням травматичної зброї свідчить про те, що дана подія – елементарна дружня виїзна конференція "журналістів-розслідувачів"! А журналісти – народ культурний, на безчинства – нездатні, апріорі!

А тепер про головне.

На моє переконання, у справі зі стріляниною у Броварах ми маємо справу з інформаційною операцією з боку самої Національної поліції. Це така собі сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, об’єктами і часом інформаційних акцій, атак та заходів, що проводяться як послідовно, так і одночасно за єдиним замислом та планом. Об’єктами інформаційної операції у нашому випадку виступають певні соціальні групи та особи, що приймають державні рішення.

У оперативників є такий прийом  – відволікання уваги на негідний об'єкт. Робиться це для того, щоб той фокус уваги, який наразі зосереджено в українській громадськості на  злочинах співробітників НПУ, які були викриті останнім часом, а саме: події в Кагарлику, розстріл сімох людей у Житомирській області пішов з інформаційного поля України. Фактично, керівництво Національної поліції свідомо йде ва-банк. Віддають меншу фігуру, стрілянина у Броварах,  для того, щоб велика фігура отримала свободу своєї дії.

Невипадково, в той момент, коли вся увага прикута до резонансних подій у Броварах, з’являється інформація, що у Державного бюро розслідувань поки бракує доказів, щоб звинуватити поліцейських з м. Кагарлик Київської області у катуваннях. Щодо іншої резонансної справи про розстріл сімох людей у Житомирській області, то варто відзначити, що у ЗМІ з боку НПУ активно просовується інформація про те, що  слідство не вірить у версію Захаренка про самооборону. Сам же Анатолій Захаренко, який, за версією слідства, розстріляв сімох людей, відбув покарання за тяжкий злочин, а потім неодноразово поводився агресивно під впливом. Більше того, ще до вироку суду починають лунати заяви про можливість його довічного ув'язнення.

Читайте також: Кочетков: Винницкая и киевская областные полиции откровенно проспали взрывоопасную ситуацию. Причем вряд ли бескорыстно

Пару слів стосовно об’єктів цієї інформаційної операції. За інформацією ЗМІ, поліція заявила, що в броварському зіткненні брала участь фірма ТОВ "Євро-авто-альянс" (маршрут 706). Директор ТОВ "Євро-авто-альянс" – Вадим Сєдов, який також керував фірмами: ПП "Експрес-К" (власник – Юлія Тищенко – сестра М. Тищенко, кандидата в мери Києва від СН) та ТОВ "Будмір» (директор Герман Блінов – чоловік сестри М. Тищенко). В свою чергу, Народний депутат від "Слуги народу" Микола Тищенко стверджує, що з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком у нього суворі стосунки, незважаючи на те, що він його кум.

Не менш цікавою фігурою є і інша сторона конфлікту – ПП "А.Т.Н".  Наразі засновниками компанії є киянка Наталія Руденко, вінничанин Андрій Поповиченко та фірма з Польщі під назвою "URМТЕС". Водночас, партнером у цій польській фірмі є Олег Поліщук. Цікавий нам п. Олег тим, що він є зятем Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ. Народний депутат від "Слуги народу" Олександр Качура заявив, що "учасники перестрілки – угруповання місцевих "тітушок" і друга група завезених бойовиків з Вінниці від фірми ПП "А.Т.Н.".

Таким чином, завезені бойовики з Вінниці представляли інтереси фірми зятя колишнього заступника міністра внутрішніх справ Чеботаря. Цим, власне, пояснюється факт не перешкоджання з боку вінницької поліції їх виїзду на кримінальні розборки в Київ.

Показовою була реакція керівництва МВС  на подібну поведінку вінницьких колег. 29 травня, керівництво Національної поліції України прийняло рішення про відсторонення від виконання обов’язків начальника Головного управління Національної поліції  у Вінницькій області Юрія Педоса. Його заступника – начальника кримінальної поліції та керівника оперативної служби увільнено із займаних посад. Причиною таких управлінських рішень стали грубі недоліки та прорахунки, допущені  у службовій діяльності та в організації роботи оперативних підрозділів.

Але, відразу виникають питання на кшталт того, для чого зятю колишнього міністра МВС запрошувати аж з Вінниці, коли в Києві і області достатньо бажаючих за невелику грошову винагороду прийняти участь у подібних розборках. Відповідь досить несподівана, хоча і знаходиться на поверхні. Справа втім, що Юрія Педоса вважають людиною експрезидента П. Порошенка. Таким чином, на мою думку, вирішувалося ще одне питання-послаблення позицій Порошенка у базовому для себе регіоні.

Відчув ці тенденції і сам Порошенко. На підтвердження цієї версії свідчить той факт, що Андрій Білецький був практично відразу запрошений для участі в програмі "Рандеву" з Я. Соколовою на "5 каналі". Субота, вечірній прайм-тайм. Навряд чи Білецький зміг би з’явитися в ефірі "5 каналу", пам’ятаючи роль "Національного корпусу" в акціях "Свинарчуків за грати",  без згоди самого Порошенка. Тобто, Педос, на мою думку, був ще одним об’єктом цієї операції.

І на останок. Вишенька на тортик. Про солодке, тобто, про фінансові потоки. Під час виступу в ефірі ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" прозвучала думка, що потрібно, щоб по всій Україні обласні адміністрації, які згідно децентралізації мають право проводити конкурси на маршрути, уважно вивчили ситуацію та створювали здорову конкуренцію.

Враховуючи той факт, що тільки у Броварах річний виторг пасажирських транспортних перевезень – 220 млн гривень на рік, можна сміливо припустити, що після подій у цьому місті, проблем зі здоровою конкуренцією в інших областях не буде.

Підсумовуючи, хотів би зауважити, що в цілому задоволений рівнем підготовки і проведення цієї інформаційної операції. Вона на голову вище операцій типу "справи терориста Рубана", або "замаху на Бабченко". Утім, залишився осад і ціла низка питань.

Але, про це трохи згодом…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube