Проблема не в тому, що для Danone гроші не пахнуть і вони радо співпрацювали б хоч і з самим Гітлером. Ну а що? Німецький ринок надто великий і тупо було б його втрачати через політику.

Проблема в тому, що багато українців знову зроблять губки бантіком, а брови доміком: а що тут такого? Дитина вже звикла, то що йому тепер, не їсти йогурт, раз Порєченков їздив "х@хлов пострілять"?

Читайте також: "Маємо шанс зробити "руконеподаваємими" персонами поплічників терористів не лише в Україні", – блогер про рекламу Danone за участю Порєчєнкова

Проблема в тому, що багато українців скажуть, що є важливіші речі, ніж не купувати російське і воювати із зашквареними брендами. Дороги, наприклад. Або освіта. Або економіка. І давайте краще разом будувати нову країну і не разжигать.

Проблема в тому, що багато українців просто не помітили як тисяч людей, які їздили з ними в одному автобусі і купували хліб в одному магазині, не стало. Бо їх вбили на Донбасі друзі Порєченкова і Данон.

Читайте також: Пореченков таки доскакався

Проблема в тому, що доки люди не помічають, що їх вбивають і не починають цьому протидіяти, іх продовжують вбивати. Одного за другим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube