Для залучення іноземних інвестицій в світі давно вже існує дієвий механізм — створення Вільних Економічних Зон.

Такі території наділяються особливим юридичним статусом і на них встановлюється принципово новий, комфортний податковий режим для певних галузей бізнесу. Ідея настільки давня, що бере початок з портів вільної торгівлі в 166 році до н.е. Зараз у всьому світі налічується близько 5 тис. таких територій. В Україні з 1992 року існують СЕЗ і регулюються Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Але в 2005 році були внесені зміни в законодавство і основні пільги скасували, тому СЕЗ перестали бути такими привабливими в податковому сенсі. Зони спочатку були націлені на розвиток сільського господарства, видобуток вугілля, металургію.

Зараз же Україна кинулася відродити СЕЗ в новому форматі, спираючись на світовий досвід і основною місією стало створення умов для розвитку IT сфери і звичайно ж приплив інвестицій. Мінцифри розпочало роботу над створенням віртуальної економічної зони «Дія Сіті». Ідея не є новою, але досить прогресивна, конкурентна і вже випробувана в інших державах, показавши хороші результати. Далі ми розглянемо концепцію більш детально і порівняємо з робочими моделями іноземних віртуальних зон.

Дія Сіті для електронних резидентів

«Цифрова бізнес країна» стане обителлю не тільки для українців, а й для нерезидентів. Точкою входу для іноземців стане отримання е-резидентства. На початку 2020 Мінціфри анонсувало створення електронного резидентства в Україні для громадян п’яти країн: Індії, Пакистану, Бангладеш, Китаю і Філіппін. Вибір припав якраз на 5 основних постачальників IT послуг на аутсорсі. Приваблювати іноземців мають намір низькими податковими ставками, англомовним сервісом, відсутністю бюрократії, зручною цифровою платформою для ведення бізнесу, отриманням необхідних послуг онлайн, використовуючи електронний підпис.

Читайте також: Вчера НБУ снизил учетную ставку до исторического минимума – 6%. Вроде новость хорошая. Только это снижение больше напоминает попытку реанимировать мертвого пациента – эксперт

Тоді як в Україні це все ще теорія, в Естонії вже з 2014 року відкриті кордони для податкових е-резидентів, роблячи юрисдикцію привабливою і технологічною. Естонці впровадили інноваційну концепцію і можна припустити, що Україна побажає скопіювати налагоджену процедуру, тому є сенс звернути увагу на принципи роботи e-residency в Естонії. Заявка на резидентство подається онлайн шляхом заповнення особистих даних і займе приблизно 20 хвилин, оплачується тут же на сайті, а отримати документ можна в посольстві Естонії в Україні. Після отримання e-residency можна користуватися благами діджитал світу і заснувати з дому компанію, керувати нею віддалено, оплачувати податки онлайн та підписувати документи дистанційно.

Технологічні сфери Дія Сіті

Але не все так просто, віртуальна зона буде не для всіх, а лише для особливих сфер високотехнологічного бізнесу, а саме:

— AgroTech

— AI (штучний інтелект)

— технології хмарних обчислень

— fintech

— авіаційні та космічні технології

— реклама, маркетинг, просування

— Blockchain

— Publishing

— торговельні майданчики

— аутсорсинг бізнес-процесів

— безпілотники

— анімація, графіка, аудіо

— біотехнології, кіберспорт

— IoT

Крім перерахованих вище вимог до сфери, потрібно буде найняти певну кількість співробітників у штат і виплачувати середню заробітну плату на досить високому рівні.

Податковий режим Дія Сіті

Що може бути краще, ніж податкова свобода? «Дія Сіті» планує практично звільнити своїх резидентів від цього неприємного тягаря. Ставки низькі і максимально прості: 10% податок на прибуток і 10% податок на працю.

Націленість на комп’ютерні технології можна порівняти з віртуальною зоною в Грузії. VZE в Грузії створена спеціально для IT і знизила податкове навантаження до мінімуму — єдиним податком залишається 5% при виплаті дивідендів бенефіціару-нерезиденту країни. Додатково, за умови найму резидента країни, доведеться сплатити податок на заробітну плату, але при цьому немає зобов’язання працевлаштовувати грузинів.

Читайте також: "Укрнефть" потеряла 1,3 млрд грн на продаже нефти Коломойскому вдвое дешевле мировых цен – эксперт

У Молдові з 2018 існує IT-парк, який дає можливість створити віртуальну присутність і оплачувати лише податок від продажу в розмірі 7% і щомісячні внески на користь адміністрації Парку. При цьому звітність зведена до одного формуляра.

Очікування і реальність

У презентації Мінцифри йдеться про можливу появу понад 80 тисяч робочих місць вже за перший рік роботи, а ринок IT індустрії виросте майже в два рази. Дійсно, обов’язкова вимога наймати співробітників — це реальна можливість працевлаштувати велику кількість безробітних. Крім цього обіцяють розроблення типових трудових договорів, легальне і безпроблемне працевлаштування ФОПів і неможливість блокувати рахунки. Продумані ідеї «єдиного вікна» державних онлайн-сервісів, прозорість процесів, впровадження, замість звітів, автоматичного оновлення облікових даних, формування спеціальної фінансово-платіжної системи, створення окремого офісу адміністрування податків резидентів віртуальної зони — все це в теорії забезпечує ідеальні умови ведення бізнесу.

Але реальність може виявитися не настільки перспективною. Зволікання в імплементації ідеї може призвести до втрати актуальності. У випадку з успішною реалізацією проєкту виникає ризик перереєстрації існуючих Tech компаній в нову низькоподаткову зону, що паралельно з можливим зростанням іноземних інвестицій, може призвести до витоку податків від резидентів. Також варто враховувати, що багато інвесторів готові переплачувати і терпіти деякі незручності, але все ж зареєструвати компанії в престижній юрисдикції, а не економити в сумнівних віртуальних зонах.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube