Заморожені будівництва в Києві, на жаль, не дивина. Бетонна коробка без води і каналізації, але… увечері в одному з вікон одного з таких будинків постійно горить світло. У замороженій висотці без благ цивілізації живуть люди. Два доктори наук. Ми побували у них в гостях.

Галина Студінська – доктор економічних наук, розповідає, що коли її з чоловіком питають, чи важко так жити, відповідь одна: дуже важко.

"Та ми просто про це не думаємо. Ми живемо. Я за цей час захистила докторську дисертацію. А як? Отак", – каже жінка.

Голі стіни і купа будматеріалів. Певно, такою можна уявити квартиру в недобудові. Однак помешкання, куди "ТСН.Тиждень" зайшов у гості, змушує сказати: "Ого, як шикарно!". У коридорі стелаж із книгами аж до стелі. Ремонт, вишукані меблі і навіть кіт Черчіль. Все, як у всіх. Майже.

Читайте також: Беда Киева: сложно представить себе подобное в другой европейской столице. ВИДЕО

Пані Галина розповідає, що, коли чоловік їде у відрядження, їй буває страшно: "Уявляєш, що ти одна в 16-типоверховій будівлі. Навколо нікого… Та, з іншого боку, у нас тут цвірінькають птахи, у дворі живе заєць, в будинку поселилися соколи…".

Заради цих квадратних метрів родина відкладала 20 років. Мрія була вже поруч. Професори навіть заїхали у квартиру і зробили ремонт. Адже їм сказали – за два місяці будинок здадуть.

"Це була невеличка контора "Побутрембуд". І вони забуксували чи збанкрутували. Коли ми зрозуміли… у нас тут і інфаркти були, є інвестори, які вже загинули, не витримали такого. Чоловік, до речі, теж переніс серйозну операцію", – розповідає Галина Студінська.

Два місяці затягнулися на 11 років…

Тепер великий холодильник у квартирі – хіба для магнітиків. Електроплита – для краси. Потужності не вистачає. Та найскладніше – воду на дев’ятий поверх Володимир Студінський носить у руках.

Вода тут – найцінніше.

"Намагаємось менше готувати не тому, що важко, а тому, що, щоб помити посуд, треба принести воду, а потім винести, – розповідає пані Галина. – Ви ніколи не помічали, скільки води йде на одну чашку? А ми знаємо. Я точно знаю, що одним літром води можна прийняти душ з милом".

Прийняти ж ванну – розкіш.

"Я дозволила собі ванну з пінкою один раз. Чоловік сказав: "Плювати, я тобі наношу!" І наніс мені ванну води. Підігрівав її, а потім виносив. Коли я побачила, яким він був після тієї ванни, я сказала: "Нє, не хочу таких радостей"".

Читайте також: Кличко: "Місто не дозволить звести готельний комплекс на Володимирському узвозі​​​​​​​

Попри таку ціну води, родина запрошує "ТСН.Тиждень" випити чаю. Ми – перші гості у професорів за останні два роки.

"Бо важко до нас ходити. Каналізацію обрізали…", – розповідає подружжя.

Питаємо, скільки потрібно води, щоб помити чашку після одного гостя.

"Грамів 50", – відповідь.

"І все одно пропонуєте чай?", – дивуємось.

Одинадцять років подружжя не лише живе тут, а й охороняє інші квартири. Ще вони домоглися, аби їхній будинок передали іншому забудовнику. Сюди прийшла "Аркада". Знову запрацювала техніка. Аж раптом будівництво знову завмерло.

Заморожені квартали

Завмерло воно не лише тут. Майже сорок будинків, 11 тисяч сімей, у яких, можна сказати, вкрали їхні квартири.

Будівельний скандал з банком "Аркада" за гучністю на рівні з "Еліта-центром" та будівельними групами Войцеховського. Щоправда, там будували незаконно. А ці житлові масиви мають усі потрібні документи.  

"У нас договір оренди нормальний. Саме під житлове будівництво", – запевняє екс-голова правління банку "Аркада" Костянтин Паливода.

Тож виникає питання: чому ж не будують? Невже, навіть якщо ви вкладаєте свої чесні гроші у наче чесного забудовника, ви все одно можете лишитись безхатченком?

Читайте також: В Україні змінять правила для забудовників. ВІДЕО​​​​​​​

Життя інвесторів банка "Аркада" – суцільні мітинги.

"Ми два роки спостерігаємо просто готовий будинок, в якому все є. Ми просто не можемо туди заселитись", – розповідає один з активістів.

"Ми з дружиною пенсіонери не можемо заселитися… Сволота! Скільки можна з людей знущатися!", – кажуть інші.

З Анею "ТСН.Тиждень" познайомився на черговому мітингу інвесторів "Аркади".

"Зараз ми йдемо у бік мого майбутнього будинку. Я вже рік приймаю антидепресанти. Просто не хочу жити. Я поставила під загрозу свою сім’ю, ми пішли на радикальні кроки – продали останню квартиру, єдине житло, яке у нас було", – розповідає Аня.

Та про будівництво тут нагадує лише зелений паркан. Хоча, за словами Ані, у вересні вона вже мала отримувати ключі та заселятись у свою квартиру.

А ворог хто?

Якщо, наприклад, у справі скандального забудовника Войцеховського ворог очевидний, то у цій ситуації інвестори свого управителя – "Аркаду" – часто навіть захищають.

Акціонер банку "Аркада" Костянтин Паливода теж переконаний – будувати заважають. Зокрема, НБУ та Київська міська адміністрація.

"Київрада вирішила розірвати з нами угоду на всі центральні осокорки. Ця земля у нас в оренді з 2005 року. Ми за оренду заплатили понад 100 млн гривень. Начебто ми заборгували щось по оренді. Але це була неправда, ми надали всі документи.

В банку Аркада, зі свого боку, претензії до міста. І обмануті люди вважають, що їх просто використовують для тиску на міську владу. "В заручниках опинились 11 тисяч сімей. Це близько 35 тисяч людей", – розповідає юрист Віталій Щербаков і додає: помножте вартість квартири та порівняйте з іншими, і зрозумієте, про які гігантські суми йде мова.

Читайте також: Як не стати жертвою квартирних аферистів​​​​​​​

"Забудовник штучно, через завищені комісії між банком, який є управителем, вивів до 70% коштів з фондів. І вони фактично виявились спустошеними", – каже Щербаков.

Так як банк і забудовник є одною особою, то Національний банк вбачає у цьому ознаки штучно виведених коштів.

У "Аркаді" в ці слова вносять поправки.

"По всіх проектах за всі роки будівництва є процент – 17,2%... На жаль, центробанк вириває з контекста окремі місяці й говорить: "А ось тут у вас оплата була… Але якщо їх збирати в кучку за всі ці роки. То за кілька днів можна було б добудувати 2 будинки, навіть 3. Але за ці гроші банк жив, розвивався, вийняти ми їх не можемо, тому що ми їх витратили. Гроші пішли на зарплати та їхнє забезпечення", – каже Паливода.

Він запевняє, що будівництво відновиться, якщо місто поверне гроші за комунікації.

"В суді ми у них відсудили 62 млн, а ось 365 млн. ніяк не можемо у них забрати", – каже Паливода.

Київ про такі виплати навіть слухати не хоче.

"Щоб місто живими грошима сплачувало будь-якому забудовнику за елементи інфраструктури, такого немає. В собівартість житла входить вся інфраструктура, яка потрібна, щоб житло було житлом. Комунікації. Люди за це заплатили. Можливо, "Аркада" хоче, щоб їм двічі заплатили: одного разу інвестори, а потім ще кияни з податків, зі свого бюджету", – розповідає заступник голови КМДА Петро Пантєлєєв.

За його словами, єдиний очевидний факт – десятки тисяч пограбованих людей.

Складно повірити, але ці люди не втрачають надії. Зараз вони живуть у наметових містечках та обіцяють – підуть звідси лише у свої законні квартири.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube