Те, що частина депутатів від правлячої партії "Слуга народу" не погодилася із провокаційним законопроєктом свого колеги по фракції Максима Бужанського й почала збирати підписи під документом, який закликає відмовитися голосувати за цей антидержавний закон – подія безпрецедентна, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Звичайно, "бунти" в середовищі "слуг народу" траплялися й раніше, але ми бачили їхні результати на табло для голосувань, але не перед ними. І не зіштовхувалися з окресленою політичною платформою – та ще й платформою патріотичного характеру.

Читайте також: Це найбільша загроза українським мові й освіті з часів Януковича – В'ятрович про законопроєкт Бужанського

Не кажучи вже про те, що всі ми чудово розуміємо: законопроєкт Бужанського явно підтримують і в Офісі президента Володимира Зеленського, і в кабінеті голові парламенту Дмитра Разумкова. Без сприяння оточення глави держави й очільника Верховної Ради законопроєкт, автори якого вкотре намагаються зіграти на "мовних суперечностях" у нашій країні, яких не існує, ніколи не потрапив би до сесійної зали. Тож виступ частини "слуг" – це у прямому сенсі слова бунт проти влади.

Цей бунт не міг не відбутися рано чи пізно. Уже не раз доводилося зазначати, що й оточення Зеленського, і сама фракція "слуг" – це зріз усього українського суспільства. Зріз, позбавлений загальних цінностей і цілей, об'єднаний вірою в те, що можна добитися дива за допомогою телевізійного коміка на рівні виборців і – коли мова йде про депутатів і чиновників – використати популярність Зеленського як можливість для власного збагачення і "соціального ліфта".

У цьому сенсі для себе самого, для депутатів-"слуг", для чиновників із Офісу Зеленський дійсно творить диво. Просте українське диво перерозподілу фінансових потоків і доступу до тіл олігархів, справжніх правителів країни, що деградує.

Читайте також: Мовний омбудсмен виступив проти законопроєкту Бужанського

А проте це не скасовує того факту, що серед депутатів-"слуг" є дуже різні люди. Є патріоти своєї країни, яким по дорозі з "Європейською солідарністю" або "Голосом". Є патріоти іншої країни, яким по дорозі з ОПЗЖ. Ну і є ті, кому все одно, кому по дорозі винятково із Зеленським.

Так ось перші дві групи не можуть не замислюватися про своє майбутнє. Про те, що буде, коли Зеленський остаточно втратить популярність, перестане бути "соціальним ліфтом", не забезпечить їм умов для подальшого кар'єрного зростання. У цій ситуації залишаться лише дві можливості збереження в політиці – патріотична й антиукраїнська.

Тому вже зараз одні намагаються протягти антидержавні закони й посилити напруженість у суспільстві, а інші намагаються чинити опір і запобігати провокаціям своїх колег. І цей розкол у середовищі "Слуг народу" тільки посилюватиметься й поглиблюватися відповідно до неминучого падіння популярності та краху популістської влади.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube