Нас постійно виводять на емоцію. Пожалійте заручників. Пожалійте маму Рімму. Пожалійте Олену Зеленську з короною. Пожалійте Мендель з животом. Пожалійте самого президента, бо не має часу на своїх діток.

Але посада президента – це не про викликати жалість, а про вирішувати проблеми. Системно вирішувати, а не особисто сваритися з мерами мухосранськів, давать гарячу воду і регулювати ціни на хліб.

Вчора президент України показав, що тиск на нього – ефективний і дієвий. Для того, щоб отримати своє від Зеленського, достатньо просто створити гучний медіапривід і президент, як миленький, почне грати твій сценарій. Неважливо, чий сценарій: якогось психа, Арсена Борисовича з потішним спецназом на БТР чи взагалі росіян.

Читайте також: Портников: Партнер НАТО – не партнер Путіна, тому Зеленський має визначитися

Спираючись не емоції, хтось думає, що Зеленський спас 20 людей. А спираючись на логіку і здоровий глузд, виходить, що не спас, а поставив під загрозу життя ще більшої кількості людей у майбутньому. Бо тепер погратися на слабких місцях Зеленського захоче не тільки дорогий Арсен Борисович, а ціла купа інших людей, вклчно із неконтрольованими психами.

Читайте також: У США заявили про важливість членства України в НАТО

Президент не може бути емоційним. Президент має бути розважливим. Бо він не няня в дитячому садку, не медсестра, не мама і не бабуся, щоб вражати своєю емпатією. Він президент країни і головнокомандувач. ВІн той, хто має дивитися хоча б на крок уперед і убезпечувати країну від проблем, а не створювати їх на рівному місці.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube