MENU

Геннадій Друзенко: Лукашенку терміново треба вивчати досвід Франциско Франко

426 0

Олександр Лукашенко

Мене важко зарахувати до аудиторії Гордона. Більшість його співрозмовників мені просто не цікаві. Але інтерв‘ю з Лукашенком я уважно передивився, як то кажуть, від корки до корки.

Яскравий контраст білоруського державника та українських пігмеїв на найвищий політичній посаді. І ще один висновок: спочатку державність - потім демократія. Держава - це насамперед керованість, встановлення правил гри (не завжди найкращих), спроможність нав’язувати свою волю, єдина природня монополія на ринку товарів, послуг та ідей.

Як не дивно, попри російськомовність, «союзну державу», постійний рефрен про «сестри-нації» та відверту ностальгію за СРСР, яку білоруський президент чітко артикулює в інтерв‘ю, в мене склалось враження, що Лукашенку вдалось витворити більш ефективну, гомогенну та опірну білоруську ідентичність, аніж українцям.

Читайте также: ГРУ расследует "украинский след" в неудачной попытке переворота в Беларуси, организованного… ГРУ

Послухавши інтерв‘ю, я нарешті зрозумів, що вабить українців у «батьці» (який традиційно залишається найпопулярнішим політиком - не тільки іноземним - в Україні). До нього можна ставитись по-різному, але він однозначно вже став батьком-засновником (founding father), архітектором незалежної Білорусі. Людиною, яка її спроектувала й побудувала.

А українці досі переживають вічні пологи державності та чекають на свого Вашингтона. Знову й знову, наче той Сизиф, ми починаємо все спочатку, навіть не намалювавши якісний проект майбутньої України, навіть не заклавши міцний фундамент державності. І знов і знов проект Україна перетворюється на якісь таргіфарс.

Дивлячись на білорусів, з армією, спецслужбами, інфраструктурою та президента з яйцями, я переконуюсь, що державність - first. А якщо поталанить, то можна вже на міцному фундаменті державності проводити демократичні експерименти.

Читайте также: Портников: Лукашенко – такой же комик, как Зеленский, только постаревший и с кровью на руках

Але з інтерв‘ю Лукашенка проглядає і його ахилова п‘ята, так чудова описана Тімоті Снайдером у «Дорозі до несвободи»: його смерть загрожує стати смертю виплеканої ним Білорусі. Спромігшись збудувати державу, він не спромігся створити в ній критичний механізм передачі влади. Він побудував її так, що вся конструкція залежність від долі однієї людини. І цей критичний ґандж у конструкції сучасної Білорусі здатний поховати весь лукашенківський державний проект. Бо замість стільця із багатьма ніжками, Лукашенко збудував перевернуту піраміду. Виймаєш з-під неї самого Олександра Григоровича - і отримуєш хаос та вразливість перед зовнішніми гравцями.

Якщо бацька не бажає для своєї держави долі Estado Novo (в кращому разі), йому терміново треба вивчати досвід Франциско Франко з контрольованого трансферу влади та трансформації Іспанії в демократичну країну. За іронією долі, або Лукашенко власноруч перетворить Білорусь на демократію або його Білорусь кане в літу разом із ним...

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Генадій ДРУЗЕНКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини