Нові спалахи COVID-19 по всьому світу: від Австралії до Японії, – доводять, що світ не засвоїв перший урок пандемії. Щоб зупинити поширення, люди з м'якими симптомами або взагалі без них повинні бути ізольовані як від громади, так і від сім'ї.

В Австралії у штаті Вікторія зафіксували рекордну кількість смертей. Минулого місяця в країні провели три тисячі перевірок серед людей, які повинні були лишатися вдома в ізоляції. Але виявилося, що щонайменше 800 з них виходили з дому і ходили деінде, пише Bloomberg.

В Японії, де коронавірус знову на підйомі, люди лишаються вдома, але не в ізоляції. 40% пацієнтів старшого віку підхопили інфекцію від членів своїх сімей. Провал контролю заразних людей з м'якими симптомами чи взагалі без них - головний рушій деяких найгірших спалахів у світі. Але досвід Італії, Південної Кореї й інших країн, які успішно погасили масштабні спалахи, свідчить, що існує вже перевірений спосіб зупинки передачі коронавірусу. І це переселення інфікованих людей з дому в спеціальні центри, де вони будуть залишатися до тих пір, поки не здолають інфекцію. Зазвичай це триває не більше кількох тижнів.

"Підхід за принципом не втручання, який передбачає наївне покладання на відповідальність кожного, довів свою неефективність. Адже завжди будуть ті, хто порушує всі умови ізоляції", - сказав професор Медичної школи Со Сві Хока Сінгапурського національного університету Джеремі Лім.

Читайте також: Фейки о COVID-19 "убили" около тысячи человек в мире, – исследование

Зіштовхнувшись з новою хвилею коронавірусу цього тижня після 102 днів без жодного випадку зараження, Нова Зеландія швидко перейшла до стратегії примусової ізоляції. Вона відправила в спеціальний централізований карантин близько 30 людей включно з двома дітьми, яким було менше 10 років.

Але інші країни, які страждають від неконтрольованого поширення коронавірусу, такі як США і Австралія, не користуються цим методом. Попри те, що він довів свою ефективність. Їхнє небажання чи нездатність зробити це підкреслює виклики, перед якими постали ліберальні демократії. Адже населення в таких країнах менше готове миритися із заходами, які вимагають особистої жертви заради загального блага.

Існування великої групи носіїв, які не почуваються хворими, - це унікальна риса пандемії коронавірусу і головний фактор його швидкого поширення у світі. На відміну від епідемії SARS у 2003 році, багато інфікованих людей просто не почуваються настільки погано, щоб лишатися вдома. Тож поширення патогену продовжується, коли вони продовжують звичну для них активність. Центр контролю й профілактики захворювань США підрахував, що приблизно 40% випадків COVID-19 проходять без симптомів.

В китайському Ухані, з якого почалася пандемія коронавірусу минулого року, пацієнтів з м'якими симптомами спочатку відправляли з лікарень відпочивати вдома. Це трохи зменшило тиск на перевантажені лікарні і дало можливість зосередитися на тяжко хворих. Але експерти в сфері охорони здоров'я швидко виявили, що люди з м'якою формою COVID-19 заражають своїх родичів й інших людей в громаді.

Читайте також: Осенью коронавирусом заболеют те, кто прятался дома на карантине, – инфекционист

Відправка пацієнтів з м'якими симптомами або без них взагалі у спеціальні центри (якими стали деякі готелі й стадіони), де вони перебували під базовим медичним наглядом, стала переломним моментом для Уханя. Відділення заражених від здорових дозволило зупинити тихе поширення вірусу.

Цю стратегію після того застосували в Італії, Сінгапурі й Південній Кореї в першій половині цього року. Зіштовхнувшись з новим підйомом випадків зараження минулого місяця, Гонконг перетворив виставкові центри в ізолятори для людей з м'якою формою COVID-19. Крім того, були збудовані додаткові приміщення.

У Новій Зеландії уряд "добре обдумав" цей підхід, перш ніж застосувати його. За словами міністра охорони здоров'я країни Ешлі Блумфілда, членам сімей хворих пропонують вирушити в ізолятор разом з зараженим родичом.

"Краще бути більш агресивним в короткостроковій перспективі навіть з м'якими випадками зараження, ніж дозволити таким хворим зникнути з радарів", - сказав професор з медичної безпеки Міського університету Гонконгу Ніколас Томас.

Але примусова ізоляція людей з м'якими симптомами чи без них взагалі зіштовхнулася з опором у країнах, де люди не схильні виконувати розпорядження урядів. Дехто може втратити роботу, якщо зникне на два тижні в ізоляторі. А інші не можуть переїхати на якийсь час в спеціальний центр через догляд за дітьми чи старими батьками.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube