У дописі є трохи спойлерів, але не лякайтеся, бо сюжет ви й так знаєте. Адже сюжет – це історія України! Влучно передана – через одну родину, на прикладі якої показано все, що довелося пережити багатьом поколінням.

Центральний образ фільму "Толока" – хата. Українська хата завжди з’являється з любові. Спочатку на допомогу молодятам (Катерині та Івану) приходить усе село: влаштовують толоку – спільно будують хату. Толока стає символом взаємодопомоги і згуртованості.

А вже на цій толоці може зародитися ще одне кохання – і так з’явиться хата для інших молодят. І у фіналі фільму видно багато маленьких хатинок на дереві – символ розростання роду ˗ і окремого, і в цілому українського.

Читайте також: "І будуть люди". Представлено трейлер та офіційний постер багатосерійної історичної саги. ВІДЕО

Але перш, ніж дійти до фіналу стрічки - Катерининій хаті доводиться пізнати не тільки любов, але багато лиха, кожне з яких цю хату руйнує. І саме толока допомагає її щоразу відновлювати.

1. Лихо перше - набіги татар. Вороги найчастіше забирають із української хати чоловіка. Так і залишилася Катерина без Івана. Українці жили на “Великому кордоні" - тобто лінії протистояння кочових і осілих народів (дякую Юрій Митрофаненко за ці знання). Через це постійно піддавалися набігам і розоренню. І ми єдині, кому вдалося вижити на цих територіях. До нас – жодному народу це було не під силу. Бо саме завдяки толоці ми можемо усієї громадою швидко відбудувати зруйноване.

Тут віддаю належне Myroslav Hai – він утілив особливо колоритний і неочікуваний образ.

2. Московська навала Петра Першого. Трагедія Полтавської битви – один із найяскравіших моментів у фільмі. Прихід навали показовий аж до мурашок: московитська армія просто влазить своїми писками у вікно Катерининої хати. За алегоричне зображення битви – люто плюсую: біля хати просто вишикувалися ряди іграшкових солдатиків, і Петро Перший керує ними, ніби справді грається іграшками, замість живих людей.

І кардинально відрізняється образ Івана Мазепи.

Він з’являється з макетом маленької хати, і потім у кадрі видно, як хтось бере собі цю хатину, але під нею ще одна, а потім ще одна – ніби уособлення того, що при цьому гетьману українці жили добре, мали можливість будувати своє житло і своє успішне життя.

Потім бачимо Мазепу з книгами і макетом Михайлівського собору. От як можна було краще передати все те хороше, що зробив для України цей гетьман? Дійсно, на час його гетьманства припадає розквіт книгодрукування. Він за власні кошти відкрив багато бібліотек. Вкладав кошти в освіту, науку, мистецтво. Відреставрував і побудував 43 храми!

Однак він посмів виступити проти Петра І, і той зробив усе, аби знищити назавжди добре ім’я гетьмана. Намертво приліпив до нього маркер “зрадника” і переконав у цьому насєлєніє. З тих пір Московія намагається знищити добре ім’я будь-якого проукраїнського очільника нашої держави.

3. Прихід радянської влади. Історія показує, що коли українці піддаються російській пропаганді, то їх чекає тільки жах. У хаті ще встигають кілька разів з’явитися війська УНР, аби спинити радянську навалу, однак безуспішно. Чому? Бо народ "устал ат вайни".

4. А наслідок цього уставанія втілений у страшному кадрі – чоловіки в сірому одязі, схожі на бухгалтерів радянської доби, засівають поле канцелярськими скріпками, які потім проростають з-під землі колючим дротом! Люди – як цифри!

5. Сталін, як і раніше війська Петра, з’являється за вікном хати, і трубкою вказує на дітей Катерини – кому зникнути, а кому жити. Сцена моторошна і геніальна одночасно.

6. У фільмі порушено тему штучного затоплення радянською владою українських сіл, тема чорносвитників, яких кидали на німецькі танки зі шматком цеглини, ну і, звісно, болюча тема Афгану.

7. Іронічно подана сцена приєднання Криму і подачі до нього води. Озвучений вірш – бомба. Буде, з чого посміятися.

8. Особливо вражає епізод, у якому символічно показано розпад СРСР: п’яний радянський офіцер залітає в Катеринину хату і починає там шукати радянську зірку, яку нібито загубив, кричить, що жінка її вкрала і тут же заявляє Катерині: "Разгаварівай человєчєскім язиком". І звісно, отримує від неї смачного ляпаса!

Кожна із цих буремних подій забирає життя близьких Катерини. Це майстерно показано за допомогою перерахунку Катериною своїх дітей, яких з кожним разом стає все менше.

Є багато сцен, де пробиватиме на сльозу, але коли побачите кримських татар, а особливо Ахтема Сеїтаблаєва, готуйтеся ревіти – там уже навіть у найстійкіших ллються сльози. Катерина влаштовує толоку в Криму разом з кримськими татарами. Своєрідний символ єдності і згуртованості двох народів. Шкода, що ми не плекали цю єдність до 2014 року.

9. Тема війни на Донбасі. Я все думала, ну от як її можна показати символічно, без окопів і військової техніки. І тут режисер теж вразив: у кадрі просто люди за кермом, а їхні автівки заповнені коробками з допомогою бійцям.

У фільмі є кілька символічних образів, які можуть виконувати одночасно і позитивну, і негативну функцію.

1. Кульова блискавка. Непросто зрозуміти задум автора, але кілька власних ідей її сприйняття в мене є. Спочатку в кадрах з’являється прозора куля на зразок мильної бульбашки. І протягом фільму куля то як бульбашка, то як блискавка. По суті, символ енергії, сили, яка може бути руйнівною і рятівною одночасно, залежно від того, як нею керувати.

Найцікавіше, що коли куля стає загрозливою, українська жінка її не боїться і з легкістю дає відсіч. Але та сама кульова блискавка легко вбиває німецького окупанта. Вона з’являється в найбільш трагічні моменти історії. Як, наприклад, під час Чорнобильської катастрофи, коли “мирний атом” стає “вбивцею”.

Читайте також: У жовтні вийде у прокат приквел до історичного фільму "Червоний"

Із блискавкою пов’язаний образ, зіграний Богданом Бенюком. Найяскравіший у фільмі. Образ такого собі українського Дон Кіхота – злегка «не від цього світу», але в якого, замість вітряних млинів, кульова блискавка, на яку він постійно полює. Те, що він у фіналі її все ж ловить – ніби натяк на приборкання енергії, на вміння нарешті користуватися нею правильно.

2. Вода. Вона стає символом одночасно і смерті, і життя. З одного боку затоплює села, знищує хати. А з іншого, у фіналі стрічки вода наповнює дерево української життя – на якому ніби плоди ростуть все нові хатини, незважаючи на всі негаразди, які їх намагаються зруйнувати протягом століть.

Ну і звісно, основні символи фільму:

1. Хата – це одночасно і узагальнений образ України, і окремої української родини.

2. Толока – це згуртованість українців і здатність відродитися після будь-яких трагедій. По суті, вміння вижити! У цьому і є наша сила!

3. Катерина – і Україна, і типовий образ сильних українських жінок, які змушені віддавати своїх близьких – то на війну, то в радянські табори, то в Чорнобильське пекло, і часто самі повинні відбивати загрози.

4. Вагітні жінки ˗ символ продовження життя. У фільмі вони постійно.

5. Пісня "Чорні очка, як терен". Стає символом і зародження кохання, і світлого почуття любові до ближнього. Саме того почуття, яке у фіналі стрічки мотивує волонтерів їхати на передову, виконуючи цю пісню.

Усе на своїх місцях, усе грає на загальну ідею.

Читайте також: Україна здобуває перемоги на кінофестивалях, але більшості байдуже – чому?

По суті, "Толока" - це той шедевр, який буває дуже рідко, але вже коли з’являється, то залишається навіки. Стає національним символом. Це поетичне кіно, у якому продовжено романтичну традиції, закладену Довженком і відновлену Параджановим у "Тінях…" і потім підхоплену Тарковським, а вже від нього – оскароносним режисером "Легенди Г’ю Гласа" – Іньяріту. У фільмі є перегуки із козацьким гумором "Пропалої грамоти". Є сюрреалістичне зображення подій, у якому повністю порушені часові норми, однак вправно зберігається хронологія і акцент на найважливіших символах кожної епохи.

Це фільм, на який чекали справжні інтелектуали. Який вражає кожним символом і кожною деталлю. Який ти просто смакуєш, щоразу думаючи: ну чим вони мене ще здивують? І щоразу таки дивуєшся кожному наступному кадру!

Дякую, генію Михайло Іллєнко, за цей шедевр!

Друзі, прошу, ідіть до кінотеатру – дивіться круте українське кіно!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube