Ураган Доріан, Багами. 

Вчені з Норвегії запропонували зупиняти урагани, використовуючи підводні бульбашки для охолодження поверхні океану.

За словами генерального директора компанії OceanTherm Олава Холлінгстера, руйнівну силу урагану можна зменшити, використовуючи техніку, завдяки якій норвезькі фіорди залишаються вільними від льоду з кінця 1960-х років, повідомляє НВ

Холлінгстер пропонує використовувати тонку і гнучку трубу, простягнуту між двома кораблями на сотню метрів нижче поверхні. З труби повинен вириватися масивний потік бульбашок, утворюючи пінистий білий потік.

Урагани отримують енергію від теплих поверхневих вод, в результаті чого повітря стає вологим. Більш гаряча поверхнева вода призводить до збільшення вологості. Холлінгстер каже, що висхідний потік бульбашок виштовхне більш прохолодну воду на поверхню океану, теоретично позбавивши ураган енергії.

«Якби ми могли уникнути такої гарячої води, — каже Холлінгстер, — урагани не змогли б набрати таку силу. Всі вони зникають, коли потрапляють в більш холодну воду».

Деякі вчені кажуть, що ці геоінженерні проекти приречені на провал, тому що урагани — це складні системи, утворені взаємодією як атмосферних, так і океанічних умов. Навіть якби хтось міг змінити будь-яку з цих змінних, цього було б недостатньо, щоб вплинути на ураган.

«Ураганом, безумовно, потрібна тепла вода, але вони також потребують конвекції, обертальної складової і зсуві легкого вітру над ними», — говорить Джеймс Флемінг, професор науки, технологій та суспільства в Колбі-коледжі і запрошений професор Гарвардського університету.

Читайте також: Почему в Америке строят дома из картона?

У Норвегії OceanTherm вже використовує свою технологію пухирчастої мережі, щоб утримувати лід на відстані від двох електростанцій, розташованих уздовж кромки води. У цих вузьких глибоких каналах у норвезького узбережжя технологія бульбашок працює як би навпаки.

Там вони занурюють металеву трубу приблизно на 60 метрів, нагнітають стиснене повітря в трубу з надводного корабля, і бульбашки піднімаються вгору, приносячи теплішу і більш солону воду з глибини, щоб змішатися з більш холодною прісною водою нагорі. (В Норвегії холодні річки стікають у фіорди, а зверху накопичуються тепліші води океану.) Ця бульбашкова течія нагріває поверхню і захищає фіорди від льоду.

Хоча технологія пухирчастої мережі не нова, її масове розгортання в Мексиканській затоці або тропіках Атлантичного океану буде безпрецедентним. Але це не означає, що у норвезької команди немає ідей, як це зробити. Можна було б натягнути бульбашкову мережу через Юкатан між Кубою і Мексикою. За словами Грима Ейднеса, океанографа норвезького дослідницького інституту SINTEF і головного наукового радника OceanTherm, це вузьке місце, де вода Атлантичного океану потрапляє в Мексиканську затоку, і це ідеальне місце для розгортання гігантської мережі бульбашок.

Читайте також: Смерчи в Украине становятся мощнее: климатолог пояснила, почему нельзя спрогнозировать их появление

«Ми могли б зробити це, якщо б одна система працювала в Мексиці, а інша — на Кубі, з двома різними компресорами і бульбашкового системами. Ідея в тому, щоб охолодити воду перед бурею», — каже Ейднес.

За словами офіційних осіб OceanTherm, такий проект потребує десятків мільйонів доларів, але пілотний проект, який підтверджує його здійсненність, буде коштувати значно менше. Компанія отримала грант від норвезького уряду на створення додаткових комп’ютерних симуляторів того, як бульбашкове пристрій може працювати в океані, і вони шукають інвесторів в США, які хотіли б підтримати експериментальний проект.

Керрі Емануель, вчений-атмосферник з Массачусетського технологічного інституту, говорить, що ідея теоретично можлива, але, ймовірно, занадто дорога. Емануель — експерт по формуванню тропічних штормів. Він каже, що якби щось могло охолодити поверхневу воду на 2,5 градуса за Цельсієм, шторм значно ослаб б. Але для охолодження такої величезної ділянки океану діаметром в декілька сотень миль буде потрібно цілий флот кораблів, літаків і величезна кількість стисненого повітря.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram