На різних стадіях розробки перебувають понад півтисячі антикоронавірусних препаратів і терапій. Оскільки створення нових ліків, як правило, займає кілька років, основний акцент робиться на дослідженні вже існуючих препаратів.

Одночасно з пошуком вакцини від COVID-19, вчені і лікарі по всьому світу шукають і ліки від коронавірусу. Незважаючи на окремі позитивні новини, до успіху, схоже, ще далеко – поки не вдалося знайти препарат, який гарантував би покращення здоров'я хворих на COVID-19 в легких та важких формах, і при цьому не давав би побічних наслідків, пише Мілан Лєліч в матеріалі для "РБК-Україна".

Помилкові надії

За час пандемії кілька препаратів претендували на роль універсальних ліків проти COVID-19. Головним з них був гідроксихлорохін – відомі ще з 1940-х років ліки проти малярії.

На думку вчених, гідроксихлорохін міг перешкодити поширенню вірусу в організмі людини. В розкрутку препарату включився особисто Дональд Трамп, який заявив, що особисто вживав його, в якості профілактики. Гідроксихлорохін в США навіть офіційно дозволили використовувати в якості екстрених заходів при боротьбі з коронавірусом.

Але подальші дослідження показали, що ефективність препарату була серйозно завищена. До середини червня дозвіл на його використання в США було відкликано.

В якості альтернативи з'явилася ідея використовувати лікарський "коктейль" з гидроксихлорохіну і антибіотика азитроміцину. Знову ж таки, перші дослідження показали непогані результати в боротьбі з коронавірусом. Але незабаром з'ясувалося, що "коктейль" призводить до серйозних побічних ефектів, зокрема, б'є по серцево-судинній системі.

Читайте також: The New York Times: Найбільш ефективні вакцини від коронавірусу з’являться лише після "першої хвилі" щеплень

Тим не менш, на даний момент тривають до 200 різних клінічних та доклінічних випробувань гидроксихлорохіну, зокрема у поєднанні з іншими препаратами.

Аналогічна історія сталася і з комбінацією двох антиретровірусних препаратів: лопінавиру та ритонавіру, які використовуються в боротьбі зі СНІДом. На початку весни були отримані перші дані про те, що ці препарати зупиняють розвиток COVID-19 в організмі людини.

Але подальші дослідження показали їх неефективність, і як превентивний захід для вразливих груп населення, і як ліки для хворих легкими та середніми формами COVID-19. На початку липня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) припинила дослідження лопінавіру/ритонавіру на госпіталізованих хворих.

Інше призначення

На даний момент найбільші надії покладаються на противірусний препарат ремдесивір. Спочатку він був розроблений як засіб проти вірусів Ебола і гепатиту С, але продемонстрував низьку ефективність. У той же час, його властивості дозволили вченим припустити, що він може бути корисним у боротьбі з COVID-19. У підсумку ремдесивір став одним з перших препаратів, які почали вводити хворим коронавірусом, ще на початку цього року, коли епіцентром хвороби залишався Китай.

Спершу були отримані дані про те, що ремдесивір на кілька днів скорочує термін відновлення хворих, а також зменшує смертність серед хворих коронавірусом у найважчій формі. Протягом весни про ефективність препарату надходили суперечливі відомості. Зокрема, ВООЗ, нібито помилково, опублікувала інформацію про те, що проведені в Китаї дослідження призвели до невтішних результатів – ремдесивір не покращував стан хворих коронавірусом і не знижував рівень патогенів в їх організмі.

Ці дані були розкритиковані виробником препарату, американською компанією Gilead – там заявили, що дослідження були припинені достроково і проводилися на невеликій кількості хворих, отже, їх результатам не можна довіряти. У підсумку Gilead, схоже, вдалося переконати світ, або принаймні, владу США в ефективності своїх ліків. У червні компанія отримала від влади країни замовлення на півмільйона доз для застосування в госпіталях.

Читайте також: Маски для школярів: якими мають бути та скільки їх треба

А в самому кінці літа компанія здобула ще одну перемогу. Використання препарату Veklury (торгова марка ремдесивіру) дозволили для всіх госпіталізованих пацієнтів і пацієнтів з підозрою на коронавірус, незалежно від їх віку і стану. Раніше Veklury в США було дозволено застосовувати тільки для лікування важких хворих.

Ще одні ліки, які демонструють гарні результати в боротьбі з пандемією – це дексаметазон, розроблений більше 60 років тому, дешевий і такий, що продається в будь-якій аптеці.

Принцип його роботи відрізняється від усіх згаданих вище препаратів. Дексаметазон не блокує поширення вірусу в організмі, він лише притупляє надгостру реакцію імунної системи людини на коронавірус – так званий "цитокіновий шторм", який є причиною багатьох смертей від COVID-19.

Простіше кажучи, організм починає настільки жорстко боротися вірусом, який в нього потрапив, що ця боротьба руйнує клітини самого організму, і, як наслідок, це призводить до фатального результату. Дексаметазон ж дозволяє серйозно пом'якшити цей ефект – дані клінічних досліджень по всьому світу вже дозволяють зробити такий висновок.

Крім очевидних плюсів – дешевизни, поширеності та відсутності тяжких побічних ефектів – у дексаметазону є і обмеження в застосуванні. Так, його варто давати лише тим хворим, які підключені до апаратів штучної вентиляції легенів або в цілому мають проблеми з диханням, викликані COVID-19. Для інших пацієнтів прийом дексаметазону не буде мати ніякого сенсу.

Дексаметазон і ремдесивір на даний момент вважаються найбільш перспективними антикоронавірусними ліками. Але крім них, активно вивчається ефективність ще двох десятків різних препаратів і терапій. Зокрема, мова йде про противогрипові препарати фавіпіравір та івермектин, який застосовується для лікування від червів-паразитів.

Читайте також: Небезпека поруч. Медики пояснили, як діти без симптомів поширюють коронавірус

Також проводяться досліди із переливанням хворим (ще на початковій стадії) плазми крові від людей, що вже перехворіли коронавірусом – це повинно підсилити імунну відповідь організму. Але навіть у кращому випадку переливання плазми може бути лише тимчасовим заходом лікування. У будь-якому випадку всі ці дослідження поки далекі від завершення, а деякі з них, як наприклад, переливання плазми, показують суперечливі результати.

Зате за час досліджень вдалося вже точно розвіяти кілька міфів, пов'язаних з ліками від коронавірусу. Безумовно, пандемія COVID-19 спровокувала справжній бум псевдонауки, у багатьох країнах світу в ЗМІ регулярно з'являлися повідомлення про створення панацеї від коронавірусу, як правило, від людей без справжнього наукового бекграунду. Так, в Україні деякий час в якості такого препарату обговорювали спиртову настоянку на бур'янах.

У той же час, деякі міфи просуваються і на найвищому рівні. Зокрема, той же американський президент Дональд Трамп заявляв, що коронавірус в організмі можна вбити ультрафіолетовим випромінюванням – хоча вчені швидко це спростували. А в квітні Трамп і зовсім шокував науковий світ, заявивши, що вбити коронавірус можна, безпосередньо вводячи в організм дезінфектанти, на кшталт алкоголю або відбілювача.

Американські лікарі та науковці наперебій спростовували заяви Трампа, щоб ніхто справді не додумався випити відбілювач або іншу побутову хімію при перших симптомах хвороби. Тим не менш, у липні були висунуті звинувачення групі людей, що продала американцям десятки тисяч пляшок "чарівного відбілювача", котрий за їх словами, зцілює не тільки від коронавіруса, але і від раку, аутизму, склерозу і навіть СНІДу.

Дороге лікування

Єдиний протокол лікування коронавірусу український МОЗ затвердив у квітні, а в липні була затверджена його нова редакція. Так, лопінавір і ретинавір виключили з числа препаратів, якими лікують COVID-19, а також обмежили сферу застосування гидроксихлорохіну. Відмовилися також від використання протигрипозного засобу озельтамівіру. Сферу застосування ремдесивіру, навпаки, розширили. У списку ліків також з'явився дексаметазон.

Як розповів виданню голова медичного комітету Верховної ради Михайло Радуцький, ситуація із забезпеченням українських лікарень ліками від коронавірусу більш-менш нормальна.

"Від нас, як від Верховної ради, потрібно було дозволити використання офф-лейбл ліків (ліків, що використовуються не за прямим призначенням, – ред.), зокрема ремдесивіру, який теж не є препаратом прямої дії проти коронавірусу, але показує непогані результати. Це дозволяє МОЗ використовувати його в протоколах лікування офф-лейбл", – уточнив Радуцький.

Читайте також: Ученые обнаружили новый штамм коронавируса – более заразный, но менее смертельный​​​​​​​

На даний момент чотири українські фармацевтичні компанії проводять клінічні дослідження своїх препаратів проти коронавірусу, повідомив 31 серпня глава МОЗ Максим Степанов. Всі вони вже давно зареєстровані в Україні – тобто мова йде про вивчення їх ефективності саме проти COVID-19.

Крім того, Україна досягла домовленості і про закупівлі ремдесивіру, заявили в МОЗ, 2 вересня Кабмін ухвалив відповідну постанову. Вперше про бажання закупити такий препарат в уряді заявляли ще в квітні, але переговори тривали кілька місяців. При цьому Україна буде купувати ремдесивір не в американської Gilead – її виробничі потужності давно були законтрактовані наперед владою США – а в однієї з компаній, що виробляють препарат по ліцензії.

Вартість однієї дози оригінального ремдесивіру від Gilead становить 390 доларів, а весь курс лікування з шести доз складе 2340$ для одного пацієнта. Але оскільки Україна буде купувати генеричні препарати (копії на основі оригінальної молекули), це повинно коштувати в кілька разів дешевше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube