MENU

Рішення, що шкодять державі. Представник президента у Конституційному суді про скасування е-декларацій

320 4

Рішення, що шкодять державі. Представник президента у Конституційному суді про скасування е-декларацій

У середу, 28 жовтня, ввечері, нарешті, з’явився текст розрекламованого напередодні скандального рішення Конституційного суду, яким скасовується стаття 366-1 Кримінального кодексу щодо декларування недостовірної інформації. Судді вирішили, що кримінальне покарання – це занадто за таку "дрібну" провину. Відповідні подання направляли до суду народні депутати від фракцій ОПЗЖ та "За майбутнє", які традиційно славляться своїми високими статками незрозумілого походження.

Фактично цим рішенням судді зруйнували всю систему електронного декларування чиновників, яка так довго і з такими складнощами вибудовувалась, і була одним з головних досягнень Києва в очах європейських партнерів. Хай зі своїми вадами та іноді курйозами вона існувала і діяла і давала можливість державним органам та звичайним громадянам цікавитися статками можновладців та тих, хто претендував на їхнє місце. Так само обов’язкове декларування, до речі, стосувалося членів Конституційного суду, які своїм вердиктом фактично спростили життя особисто собі. Показово, що левова частина мотивувальної частини рішення присвячується тому, як існуюча система декларування дуже тисне саме на суддів, але в результаті було вирішено скасувати її для всіх взагалі, пише Главком, інформує UAINFO.org.

Але скасуванням кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях КС не обмежився. Заодно суд вирішив, що відкритий доступ до декларацій також є незаконним, і відсьогодні Національне агентство запобігання корупції закриває доступ до реєстру, що надавав відкритий цілодобовий доступ до декларацій чиновників, а також припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Причому рішення було прийняте буквально в авральному порядку: судді отримали проєкт зранку вівторка і того ж дня швидко проголосували.

Читайте також: Журналіст: Вбивство електронного декларування КСУ – це неприхований реванш корупційонерів у єдності з російськими посіпаками

При цьому від Конституційного суду ще очікується рішення щодо скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та процедури цивільної конфіскації, що винесене в окреме подання. В Офісі президента ще до оприлюднення офіційного рішення КС заявили, що президент обов’язково внесе новий законопроєкт для відновлення роботи системи електронного декларування. Представник президента в Конституційному суді нардеп Федір Веніславський пояснює "Главкому", в чому КС не правий, але фактично визнає, що ніякої управи на цей всемогутній орган ні в кого нема.  

Чи ви очікували такого швидкого вердикту Конституційного суду на депутатське подання?

Взагалі не очікували. На наше переконання, підстав для визнання неконституційними тих положень немає. Тим більше, ми не очікували, що суд визнає неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу щодо декларування недостовірної інформації. Бо тим самим руйнується вся система декларування, сенс діяльності НАЗК щодо перевірки декларацій абсолютно втрачається.

На вашу думку, судді при прийнятті цього рішення керувалися просто "шкурними" інтересами?

Однозначно. Це рішення було прийняте судом в умовах навіть не потенційного, а реального конфлікту інтересів кількох суддів. Саме таку позицію підтверджує і той факт, що 7 жовтня 13 з 15 суддів КС самі написали заяви про самовідвід у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів. Тобто вони чудово розуміли, що знаходяться в умовах конфлікту інтересів, але корпоративна солідарність дозволила більшості з цих 13 потім ухвалити рішення, що конфлікту немає. Тобто парадокс: самі судді вважають, що конфлікт інтересів є, а суд, з якого вони складаються, вважає, що ні.

Під підозрою за статтею за недостовірне декларування ходили тільки двоє суддів – Ірина Завгородня та Сергій Головатий. Причому сам Головатий за «рятівне» для нього рішення суду не голосував.

Повідомлено про підозру тільки судді Завгородній і, за інформацією НАЗК, була фактично готова підозра для судді Головатого. Але тепер вона не може бути пред’явлена, бо відповідна стаття Кримінального кодексу втрачає чинність.

У середу, після того, як піднявся неабиякий галас навколо цього рішення, судді КС написали звернення на ім’я президента, прем’єра, голови парламенту. Вони поскаржились на тиск на них з боку антикорупційних органів та деяких політиків. Що б ви на це звернення відповіли?

Це політична заява, що не має під собою жодного юридичного обґрунтування. Закон «Про Конституційний суд» чітко передбачає, що на суддів КС розповсюджуються вимоги закону «Про запобігання корупції». Це означає, що НАЗК має всі правові можливості реагувати у випадках, якщо було б виявлено, що судді КС здійснили корупційні порушення. Крім того, судді при прийнятті цього рішення порушили власний регламент. Тобто ми маємо системне нехтування Конституційним судом вимогами тих законів, які регламентують їхню діяльність. Тому я не бачу підстав говорити про тиск на суддів, це – реагування на порушення суддями вимог чинного законодавства. Якщо суддя вчиняє злочин, то органи досудового розслідування не мають права взагалі діяти, бо це буде тиск на суддів? Це ж абсурд.

Читайте також: КСУ знищив співпрацю із МВФ, Зеленський має піти – Фурса

Цікаво, що в мотивувальній частині свого рішення КС фактично послався на незалежність суддів, але повністю скасував норми, які визначають норми обов’язків для всіх інших об’єктів декларування. Іншого варіанту, насправді, у них не було, бо вони не могли сказати, що ці норми не поширюються лише на суддів Конституційного суду. Або вони повинні були вилучити суддів та суддів КС, що було б логічно. А так КС, на мій погляд, поступив нелогічно, тому що мотивувальна частина стосується лише суддів, а скасували декларування повністю для всіх. Вони вважають, що кримінальне покарання є непропорційним за таке правопорушення, яке не несе суспільної небезпеки. Але будемо дивитися: думаю, криміналізація обов’язково має бути, інакше все це втрачає сенс.

Президент вже заявив, що обов’язково поверне електронне декларування після рішення КС внесенням в Раду нового законопроєкту. Яким ви бачите цей механізм? Що буде змінено в тих нормах, що суд забракував?

От таким і бачу: ми розробимо модель, яка б враховувала рішення суду, але б залишила кримінальну, а не адміністративну відповідальність, до чого нас підштовхує КС.  

 Президент України Володимир Зеленський у Конституційному Суді 

А в проміжку між рішенням КС та новим законом, що прийме Рада, декларації  можна буде не подавати?

З 27 жовтня норми щодо подання декларацій вже не діють.

Інші речі, що були в цьому поданні, винесені в окремі провадження, – незаконне збагачення, цивільна конфіскація…

За інсайдерською інформацією, спочатку була пропозиція закрити провадження в цій частині, тому що нема достатнього обґрунтування права на конституційне подання. Але потім судді винесли їх в окреме подання і будуть надалі розглядати закон про Цивільно-процесуальний кодекс, закон про ДБР і низку інших.

Станом на 27 жовтня 2020 року в роботі Національного антикорупційного бюро перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (6 вироків, стосовно 7 осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КС всі ці справи мають бути закриті.

Ви кажете, що самі судді КС порушують низку законів, але їхнє рішення неможливо оскаржити. І що робити в такій ситуації? Змінювати його склад, законодавство, ще щось?

Змінювати склад суду ми не можемо, якщо не буде встановлено, що судді вчиняють кримінально карні діяння. До речі, судді не несуть кримінальної відповідальності за свої голосування під час ухвалення рішень за виключенням випадків, коли вони вчиняють своїм голосуванням злочин. Орган досудового розслідування чи правоохоронні органи в такому випадку будуть дивитися, чи є підстави для відкриття кримінальних проваджень. Але я особисто бачу, що порушення з боку суддів КС на сьогодні вже починають набирати системного характеру.

Читайте також: Шабунін: Зеленський мусить реагувати на рішення КСУ, інакше він – співучасник злочину

Зараз Верховна Рада та Офіс президента оцінюють ситуацію і розмірковують, як треба діяти, але у них руки зв’язані чинною конституційною моделлю, яка забезпечила максимальну незалежність суддів КС. Хоча в багатьох випадках для правознавців є очевидними порушення з боку суддів чи суду загалом конкретних норм та законів.

Тобто зараз КС – це держава в державі?

За великим рахунком, створена система, яка приймає рішення, що в розумінні будь-якої здравомислячої людини йдуть на шкоду державі та її іміджу на міжнародному рівні. А засобів реагування у суб’єктів, що призначали суддів КС, на даний момент немає.

29 жовтня КС збирається розглядати скаргу компанії «Азот» та «Запорізького заводу феросплавів» на відповідність Конституції в питанні неможливості перегляду вже виконаних судових рішень.  Позицію цих олігархічних структур підтримують й парламентарі. Які ви бачите перспективи у цієї скарги?

Про перспективи сказати не можу, але для мене очевидно, що такі подання, які зараз тиражуються окремими політичними силами, зокрема, і представниками нашої політсили, мають на меті створення преференцій для окремих олігархів. А ті потім хочуть використати ці судові рішення або щоб отримати додаткові преференції, або щоб уникнути виконання якихось зобов’язань. Немає сумнівів щодо реальних цілей таких конституційних подань.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Павло Вуєць, "Главком"


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини