Президент США є не просто лідером своєї країни, він, мабуть, наймогутніша людина на Землі. Його дії змінюють життя нас усіх. Дональд Трамп - не виняток. Отже, як саме Трамп змінив світ?

Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Як світ бачить Америку

Президент Трамп неодноразово називав США "найвеличнішою країною у світі". Але, згідно зі свіжим опитуванням аналітичного центру Pew Research Center, яке охопило 13 країн, він мало зробив для покращення іміджу США за кордоном.

У багатьох європейських країнах відсоток людей, що позитивно ставляться до Америки, найменший за майже 20 років. У Великій Британії позитивно налаштовані 41%, у Франції - 31% (це найнижчий показник з 2003 року), а в Німеччині - лише 26%.

Реакція Америки на пандемію коронавірусу стала вирішальним фактором: згідно з даними Pew Research Center за липень і серпень, лише 15% респондентів вважали, що США добре впоралися з вірусом.

Зміни клімату

Важко визначити, що саме президент Трамп думає про зміни клімату, оскільки він робив дуже полярні заяви: від "дорогої містифікації" до "серйозного питання", яке "дуже важливе для мене". Зрозуміло одне: за шість місяців роботи він занепокоїв науковців, оголосивши про вихід Америки з Паризької кліматичної угоди, за якою майже 200 країн зобов'язалися утримувати зростання глобальної температури на рівні нижче, ніж +2 °C.

США є другим за розміром джерелом викидів парникових газів після Китаю, і дослідники попереджають: якщо Трампа переоберуть, стримувати глобальне потепління може стати неможливим.

Відмовляючись від Паризької угоди, президент заявив, що вона накладає "зайві обмеження, які призвели б до банкрутства американських компаній". Трамп скасував безліч екологічних стандартів і норм забруднення, аби скоротити витрати на видобуток вугілля, нафти й газу.

Читайте также: В Белом доме тайно помогают штабу Байдена – СМИ

Однак, попри це, деякі вугільні шахти у США досі не працюють через конкуренцію з дешевшим природним газом і державну підтримку поновлюваних джерел енергії. Дані уряду свідчать, що у 2019 році у США вперше за більш ніж 130 років з поновлюваних джерел виробили більше електроенергії, ніж на вугільних ТЕС.

Вихід Америки з Паризької кліматичної угоди офіційно набуває чинності 4 листопада, наступного дня після президентських виборів. Джо Байден пообіцяв відновити членство в угоді, якщо переможе.

Побоювання, що вихід США спричинить ефект доміно, не виправдались, хоча деякі спостерігачі вважають, що це допомогло Бразилії і Саудівській Аравії блокувати скорочення викидів вуглецю.

Закриті кордони

Президент Трамп запустив свою міграційну політику вже за тиждень після інавгурації, закривши кордони США для семи країн з мусульманською більшістю. Наразі жорсткі обмеження на в'їзд до Америки діють щодо 13 країн.

Мешканців США іноземного походження у 2019 році було приблизно на 3% більше, ніж у 2016 році (в останній рік президентства Барака Обами). Однак, при цьому, змінилося походження мігрантів.

При Трампі відсоток мешканців США, що народилися в Мексиці, неухильно знижувався, тоді як кількість людей, що переїхали з інших регіонів Латинської Америки і Карибського басейну, росла. Крім того, влада обмежила кількість документів на постійне проживання в США - особливо для родичів людей, які там вже живуть.

Символом міграційної політики президента Трампа є, безумовно, "велика гарна стіна", яку він пообіцяв побудувати на кордоні з Мексикою. 19 жовтня Служба митного і прикордонного контролю США відзвітувала, що 371 миля стіни готова - майже вся вона замінила вже побудовані бар'єри.

Але це не зупинило тих, хто відчайдушно намагався дістатись Америки.

Кількість мігрантів, затриманих на кордоні США і Мексики 2019 року, сягнула найвищого рівня за 12 років. Понад половину становили родини з Гватемали, Гондурасу і Сальвадора, де насилля і злидні змушують людей шукати притулку і нового життя в інших місцях.

Читайте также: "Уступаем место следующему президенту": музей мадам Тюссо выбросил в мусорник фигуру Трампа

Що ж до біженців, то Дональд Трамп різко скоротив кількість тих, хто може переселитися до Америки. З 2016 фінансового року США прийняли майже 85 тисяч біженців, а вже наступного року їхня кількість впала до 54 тисяч.

У 2021-му Америка скоротить ліміт біженців до 15 тисяч людей - це найменший показник від початку програми щодо біженців у 1980 році.

Фейкові новини

"Фейк" - це один з найкращих термінів, які я вигадав", - сказав Дональд Трамп в інтерв'ю у жовтні 2017 року.

І хоч авторство терміну "фейкові новини", безумовно, належить не президенту, він його популяризував. Згідно з повідомленнями у соцмережах та аудіозаписами, які відстежував сайт Factba.se, Трамп використав цю фразу близько 2 000 разів з моменту першого твіту в грудні 2016 року.

Reports by @CNN that I will be working on The Apprentice during my Presidency, even part time, are ridiculous & untrue - FAKE NEWS!

— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) December 10, 2016

Задайте в Google запит "фейкові новини" і отримаєте понад 1,1 млрд результатів з усього світу. На графіку видно, як взимку 2016-17 рр. цікавість американців до цієї теми поступово зросла, а потім різко збільшилась за тиждень, коли президент оприлюднив те, що він назвав "премією фальшивих новин", - список повідомлень, які він вважав неправдивими.

Під час президентських перегонів 2016 року фейковою, наприклад, була новина про те, що Папа Франциск схвалює Трампа на посаді президента. Але одночасно зі зростанням популярності фейки перестали бути просто дезінформацією.

Президент часто називав фейковими статті, з якими не погоджувався. У лютому 2017 року він пішов ще далі, назвавши кілька інформаційних агентств "ворогами американського народу".

The FAKE NEWS media (failing @nytimes, @NBCNews, @ABC, @CBS, @CNN) is not my enemy, it is the enemy of the American People!

— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) February 17, 2017

Цей термін підхопили лідери Таїланду, Філіппін, Саудівської Аравії та Бахрейну, а деякі вдавались до звинувачень у поширенні фейкових новин для виправдання репресій і переслідувань проти активістів опозиції та журналістів.

Представники громадянського суспільства кажуть, що, вживаючи цей термін проти правдивих повідомлень, політики підривають основи демократії, яка ґрунтується на домовленості людей про те, що таке засадничі факти.

"Нескінченні війни" і Близький Схід

У лютому 2019-го у своєму зверненні до нації президент Дональд Трамп заявив, що "великі країни не ведуть нескінченні війни".

Однак цифри свідчать, що все не так просто. І Трамп все-таки вирішив залишити в Сирії близько 500 військових для захисту нафтових свердловин. Президент скоротив успадковану ним присутність в Афганістані та певною мірою в Іраку і Сирії. Але американські війська, як і раніше, всюди, де вони були в день його вступу на посаду.

Звичайно, можна вплинути на Близький Схід і без військ. Президент Трамп відкинув заперечення попередніх президентів і перемістив посольство США з Тель-Авіва до Єрусалима в 2018 році, визнавши місто столицею Ізраїлю. Минулого місяця він вітав "світанок нового Близького Сходу", коли Об'єднані Арабські Емірати і Бахрейн домовилися про нормалізацію відносин з Ізраїлем - крок, в якому США виступили посередником.

Читайте также: The New York Times: Итак, Россия, ты хочешь испортить наши машины для голосования?

Якщо відкинути риторику, це було, мабуть, найбільшим дипломатичним досягненням адміністрації Трампа. Дві держави Перської затоки стали лише третьою і четвертою арабськими країнами на Близькому Сході, які визнали Ізраїль з моменту проголошення його незалежності в 1948 році.

Мистецтво домовлятись

Президент Трамп, схоже, зневажає угоди, в яких не брав участі. У перший день на посаді він відмовився від Транстихоокеанського партнерства - торговельної угоди з 12 країнами, схваленої президентом Обамою, назвавши її "жахливою". Вихід США здебільшого пішов на користь Китаю, який розглядав угоду як спробу обмежити свій вплив у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Але критики, які вважали, що угода поставить під загрозу робочі місця в Америці, вітали її припинення.

Трамп також переглянув Північноамериканську угоду про вільну торгівлю з Канадою і Мексикою (NAFTA), яку назвав "можливо, найгіршою торговельною угодою з коли-небудь укладених". Її заміна майже нічого не змінила, але ускладнила трудові норми та правила закупівель запчастин для автомобілів.

Президент просто зациклений на користі від торгівлі зі світом для США. Результатом цього стала активна торговельна війна з Китаєм, в якій дві найбільші економіки світу обклали товари одна одної податками на сотні мільярдів доларів. Це стало головним болем для американських фермерів, що вирощують сою, та для технологічної й автомобільної промисловостей. Китай також постраждав, оскільки, щоб знизити витрати, підприємства перенесли свої виробництва у В'єтнам і Камбоджу.

2019 року товарний дефіцит США з Китаєм був трохи нижчий за показники 2016-го. Намагаючись уникнути тарифів Трампа, американські компанії імпортували менше товарів.

Однак, попри вплив пандемії коронавірусу, в 2020-му Америка, як і раніше, імпортує більше товарів, ніж експортує.

Сутички з Китаєм

2 грудня 2016 року Трамп (тоді новообраний президент) вдався до незвичного кроку - він поговорив напряму з президентом Тайваню, порушивши чинну з 1979 року практику, коли офіційні відносини між країнами були розірвані. Керрі Грейсі, на той час редакторка BBC по Китаю, припустила, що цей крок викличе "тривогу і гнів" Пекіна, який вважає Тайвань провінцією Китаю, а не незалежною державою.

Сміливий крок Трампа став першим у протистоянні між великими геополітичними суперниками, чиї відносини впали до найнижчої точки за багато років.

США розлютили Китай, оголосивши його територіальні претензії в Південно-Китайському морі незаконними та завищивши тарифи на свої товари.

Далі - більше.

Під тотальну заборону в Америці потрапили популярні китайські мобільні додатки WeChat і TikTok, а міністерство торгівлі США внесло китайського телекомунікаційного гіганта Huawei в чорний список за "діяльність, що суперечить національній безпеці країни".

Однак варто зазначити, що напруженість у відносинах виникла не при Трампі, а частково спричинена діями самого Китаю. Президент Сі Цзіньпін, що керує країною з 2013 року, схвалив доволі суперечливий закон про національну безпеку Гонконгу. Китай також звинувачують в утриманні під вартою без суду і слідства сотень тисяч мусульман у західно-китайській провінції Синьцзян.

Але повернімося до Трампа, який запропонував назвати коронавірусну інфекцію COVID-19 новим ім'ям - "китайський вірус".

І, хоча так він, можливо, прагне відвернути увагу від своєї боротьби з пандемією, зміна керівництва США не гарантує примирливого тону у відносинах двох країн. Кандидат від демократів Джо Байден назвав президента Сі бандитом, заявивши, що у китайського лідера "немає жодної [демократичної] кістки в тілі".

Майже війна з Іраном

"Іран нестиме повну відповідальність за втрачені життя або завдані збитки на будь-якому з наших об'єктів. Вони заплатять ВИСОКУ ЦІНУ! Це не попередження, це погроза, - написав Дональд Трамп у новорічну ніч-2019. - З новим роком!"

За кілька днів США вбили Касема Сулеймані, наймогутнішого генерала Ірану, людину, яка очолила його військові операції на Близькому Сході. Іран у відповідь завдав ракетного удару по двох військових базах в Іраку, де дислокуються американські війська. Були поранені понад 100 американських солдатів, а аналітики вважають, що ці дві країни опинилися на межі війни.

Читайте также: Победа любой ценой. Сможет ли Трамп удержаться на посту президента США

До війни справа не дійшла, але загинули ні в чому не винні цивільні: лише за кілька годин після ракетних ударів Ірану його військові помилково збили український пасажирський літак, внаслідок чого загинули всі 176 людей, що були на борту.Як до цього дійшло?

США та Іран ворогують з 1979 року, коли від влади усунули шаха, якого підтримували США, і взяли в заручники 52 працівників американського посольства. У травні 2018 року Трамп посилив напруженість, відмовившись від угоди 2015 року, за якою Іран погодився обмежити свою ядерну програму в обмін на скасування економічних санкцій. Потім Трамп запровадив те, що Білий дім назвав "режимом найжорсткіших санкцій", - намагаючись змусити іранських лідерів укласти угоду на своїх умовах.

Тегеран на поступки не пішов. Санкції призвели до спаду економіки, і в жовтні 2019-го вартість харчів у Ірані зросла на 61% в річному еквіваленті, а ціна на тютюн - на 80%. Через місяць іранці вийшли на широкомасштабні акції протесту.

І, хоча пандемія захопила увагу ворожих сторін, їхні дипломатичні контакти, як і раніше, - дуже обмежені, а невирішених проблем - багато.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube