Карантин вихідного дня – це те саме, що маска, яка відкриває ніс. Начебто все в порядку, але жодної користі, лише шкідлива ілюзія

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Валерій Пекар, повідомляє UAINFO.org.

Вірус не є особливо небезпечним по суботах і неділях. Вірус не є особливо небезпечним після 22:00. Імовірність захворіти у великому торговельному центрі з потужною вентиляцією набагато нижча, ніж у переповненій маршрутці. Люди знайдуть спосіб узяти вихідний в інший день – ми вже не живемо у світі індустріального робочого режиму. Із таким же успіхом можна було би запровадити "карантин обідньої перерви".

Карантин вихідного дня чи будь-які подібні ілюзорні методи жодним чином не сприяють стримуванню захворювання, лише завдають непоправної шкоди економіці. Вони мають іще один шкідливий наслідок: повний карантин є форс-мажорною обставиною, тобто дає можливість підприємствам відтермінувати зобов'язання й не збанкрутувати. Ілюзорний карантин вихідного дня чи обідньої перерви не є форс-мажором, тобто працювати підприємству не можна, а зобов'язання всі треба виконувати.

Локдаун – свідчення про неспроможність, про поразку уряду в боротьбі з епідемією, сказав нещодавно Фарід Закарія, представляючи свою свіжу книгу "10 уроків для постпандемічного світу".

Читайте також: Голобуцький: Українцям заборонили народжувати та хворіти на будь-що, крім COVID-19

Але повний локдаун має сенс: він виграє час для системи охорони здоров'я. Якщо вже запроваджувати карантин, то, з позицій здорового глузду, він має відповідати таким вимогам:

1) чітко обмежений у часі (наприклад, три тижні), щоб суб'єкти економічної діяльності могли планувати;

2) тотальний у розумінні а) цілодобовості й цілотижневості, б) всіх без винятуц форм активності, де середня чи висока ймовірність зараження – без привілеїв до "наближених до двору короля", в) всієї території країни;

3) спрямований на конкретну мету для системи охорони здоров'я, яку вона мусить досягти за цей час.

Карантин як просто економічна перерва, а не як виграш часу для досягнення системою чіткої цілі означає, що якийсь час буде менше хворих, а потім знову більше хворих. Ми нічого не виграємо таким чином. А карантин на рік неможливий.

І ще одне. Довіра до влади повністю підірвана – весняними недолугими обмеженнями (пам'ятаєте заборону відвідування парків чи отого хлопця, якого виймав з Дніпра загін поліції?) і відсутністю активної економічної політики. Це означає, що карантину просто не дотримуватимуться – ні громадяни, ні місцева влада, на яку впав основний тягар (а на додачу вона ще отримала від громадян нещодавно мандат довіри).

Основні причини такого жахливого стану справ наведу ще раз:

1) Втрата довіри центральною владою внаслідок безглуздих заборон, суперечливої комунікації та відсутності економічної політики.

2) Невикористання весняного карантину (і величезного грошового фонду) для збільшення потужності системи охорони здоров'я – це був просто удар по економіці без виграшу для медицини. Ніхто не займався апаратами ШВЛ, киснем, додатковими ліжками тощо. Ніхто не займався масовим тестуванням для виявлення й погашення всіх осередків захворювання. Ніхто не займався впровадженням системи відслідковування контактів.

Читайте також: Зеленський надумав поборювати COVID-19 "Здоровою нацією"

3) Зміна урядом системи оцінки епідеміологічної загрози (оці "зелений, жовтий, помаранчевий, червоний"), що повністю позбавило інформації для прийняття рішень. Можливо, це було загравання з місцевою владою перед виборами, але вже неважливо.

Що тепер робити?

Час втрачено, і повернути його не можна.

Натомість ще можна повернути довіру.

1) Запровадити принцип здорового глузду в урядових рішеннях – аж до того, щобм створити репрезентативну фокус-групу й на ній тестувати проєкти: "Як ви думаєте, таке люди сприймуть, такому віритимуть, таке виконуватимуть?"

2) Провести масову комунікаційну кампанію щодо ключових позицій особистої відповідальності кожного громадянина – не лише маски та дистанція, а й обов'язкова самоізоляція в разі нездужання, відслідковування контактів і повідомлення в разі захворювання тощо.

3) Негайний запуск проєктів збільшення ліжкового фонду (люди вже лежать у коридорах, не можуть потрапити до лікарень, а заступник міністра каже на національному телебаченні, що все гаразд –мене просто тіпало від цих слів): розгортання мобільних шпиталів у найбільших містах на основі міжнародних рекомендацій та досвіду.

4) Запровадження тотального короткострокового карантину задля досягнення реалістичної мети для системи охорони здоров'я, розробленої фахівцями-медиками та відповідно негайно профінансованої.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube