Майже два тижні минули, відколи ключові американські ЗМІ оголосили Джо Байдена обраним президентом Сполучених Штатів. 

За нормальних обставин це означало б, що у США в ці дні повним ходом йде процес передачі влади від минулого господаря Білого дому – майбутньому. Команда Джо Байдена мала б отримувати щоденні закриті звіти спецслужб, прийдешні співробітники нової адміністрації проходили б необхідні перевірки, а Меланія Трамп запросила б Джилл Байден випити чаю у Білому домі.

Втім, за президента Трампа Сполучені Штати віддалилися від нормальності. 

Від ночі виборів і до сьогодні нинішній господар Овального кабінету твердить про сфальсифіковані вибори і всіма зусиллями демонструє, що не планує покидати теперішню обитель.

Про це для ЄвроПравди пише Христина Бондарєва, повідомляє UAINFO.org.

Небажання Трампа визнавати реальність вже створює серйозні ризики для США – як у сфері національної безпеки, так і з огляду на тривалу пандемію коронавірусу, яка вже забрала життя чверті мільйона американців.

Навіщо США перехідний період?

Від дня президентських виборів 3 листопада до дня інавгурації нового глави держави 20 січня мине 79 днів. 

Впродовж цього часу у США продовжується тривала виборча процедура. Штати дораховують чи перераховують голоси та офіційно оголошують результат виборів. 

Цьогоріч вони повинні впоратися до 8 грудня, щоб вже за шість днів зібралась Колегія виборників і формально затвердила вибір американців.

Паралельно у цей час триває період, який у США має назву presidential transition. Він позначає громіздкий процес, під час якого новообраний президент приймає справи у свого попередника. 

Настільки тривалий відрізок часу, виділений для передачі влади, виглядає цілком виправданим. Адже йдеться про величезну бюрократичну структуру – уряд США.

У перехідний період майбутній президент проводить перевірку всіх федеральних агенцій, простіше кажучи, міністерств. Він надсилає туди своїх представників, щоб оцінити, в якому стані відомства. Це дозволяє не тільки краще спланувати майбутню роботу уряду, але й виявити досвідчених працівників, які хотіли б залишитись працювати з новим президентом.

Також команда майбутнього президента визначає близько 4 тисяч працівників, які будуть призначені на політичні посади. З усіма кандидатами потрібно провести співбесіди, декого має перевірити ФБР.

Під час "переходу" обраний президент також традиційно розбудовує дипломатичні відносини, проводячи телефонні розмови з главами іноземних держав. Зазвичай це відбувається за сприяння Державного департаменту, щоб уникнути безпекових ризиків.

Але найголовніше – майбутній очільник держави отримує доступ до закритої інформації спецслужб, яку щоденно готує розвідка для президента і його радників та яка включає дані про ключові загрози національній безпеці та глобальні гарячі точки.

І хоча Джо Байден забезпечив собі голоси 306 виборників (на 36 більше від необхідних для перемоги) та отримав визнання від численних глав іноземних держав, через опір президента Трампа його перехідний період застряг у невизначеній ситуації.

Гальма для Байдена

Офіційно старт передачі влади у США дає Управління загальних служб (GSA). Це федеральне агентство, яке допомагає керувати всіма іншими урядовими агенціями. Фактично воно повинне від імені адміністрації чинного президента підтвердити переможця виборів – зробити те, чого сам Трамп досі не зробив.  

Однак донині очільниця GSA Емілі Мерфі відмовляється формально визнати Байдена обраним президентом. А це означає, що його команда позбавлена, серед іншого, мільйонів доларів належного їй фінансування у перехідний період, доступу до федеральних приміщень та офісів та можливості оцінити стан справ у федеральних агентствах.

Закон не встановлює чітких критеріїв, за яких умов GSA може вважати кандидата переможцем. Проте дотепер традиційно проголошення переможця у медіа (що, у випадку з Байденом,  вже трапилось) і визнання поразки переможеним (чого у випадку з Трампом навряд чи варто чекати взагалі) цілком вистачало. Приміром, коли Трамп виграв вибори, GSA провело всі формальні процедури наступного дня після виборів. У 2008 році управління назвало Обаму переможцем у ніч виборів. 

Тобто процедура є цілком формальною і вкрай рідко відбувається із труднощами.

Втім, у нещодавній історії США був прецедент, коли управління тягнуло до останнього. Це трапилось у 2000 році, коли переможець президентських перегонів не був відомий протягом цілого місяця. 

Тоді долю боротьби між республіканцем Джорджем Бушем-молодшим і демократом Альбертом Гором вирішував всього один штат – Флорида, де кандидатів розділяли лише кількасот голосів. Тільки після рішення Верховного суду у штаті припинили перерахунки бюлетенів і Альберту Гору довелося визнати поразку. При тому, що він виграв всенародне голосування у близько 500 тисяч голосів, але поступився Бушу… п'ятьма виборниками.

Втім, навіть тоді, попри серйозну затримку з рішенням GSA та, як наслідок, запізнілим початком президентського перехідного періоду, Білл Клінтон погодився надати Бушу доступ до звітів розвідки. Гор, як віцепрезидент Клінтона, теж отримував ці таємні дані.

Читайте також: Трамп уволил главу Агентства по кибербезопасности, который отрицал фальсификации на выборах

Однак зволікання з встановленням переможця того року у підсумку мало сумні наслідки для країни, яку невдовзі чекали теракти 11 вересня. Але про це мова піде трохи далі.

На виборах же цього року все інакше. Інтриги з переможцем немає, адже Байден випереджає Трампа на більш ніж 5,6 млн голосів і лідирує у ключових штатах з відривом у тисячі голосів (а не на кількасот, як було у двобої Буш-Гор). Байден також суттєво випереджає Трампа за кількістю виборників. Тож навіть якби чинному президенту і вдалося оскаржити вибори у котромусь зі штатів, що наразі виглядає малоймовірним, це не мало б впливу на загальний результат.

Між тим Байдену доводиться шукати обхідні шляхи, щоб бути готовим, коли він обійме посаду 20 січня.

Всупереч опору Трампа

Найпоказовіший приклад – спілкування обраного президента з іноземними лідерами та налагодження дипломатичних відносин із ними.

Завдяки восьми рокам віцепрезидентства у адміністрації Барака Обами, де Байден активно займався міжнародними питаннями, у нього є перевага порівняно з іншими обраними президентами. Його знають. 

У багатьох лідерів є його особистий номер телефону, і підтримка Держдепу для контактів не є необхідною (хоча є бажаною – з тих же міркувань безпеки).

Тому, приміром, у Ангели Меркель не виникло великих труднощів з тим, щоб додзвонитися до Байдена. Так само він вже встиг поспілкуватися з іншими лідерами, серед яких прем’єри Канади і Британії та президент Франції.

Команда Байдена вже створила групи з перевірки федеральних агентств, і позитивом є те, що багато із членів цих груп мають минулий досвід роботи в уряді, а отже – і уявлення про роботу в урядових структурах. Але ці команди поки що не можуть зустрітися з нинішніми державними службовцями через відсутність рішення GSA.

Тож команда Байдена розпочала зі спілкування з людьми, з якими можна говорити і без спеціального дозволу – зовнішніми експертами, неурядовими організаціями та профспілковими лідерами.

На додачу днями Байден прослухав перший брифінг з питань національної безпеки.

Читайте також: Трампа ждут 6 судебных процессов, когда он покинет Белый дом – CNN

Щоправда, урядових представників на ньому не було, тільки експерти з питань розвідки, оборони і дипломатії – все через ту ж блокаду з боку трампового управління. 

Позитивом для обраного президента є те, що його напарниця, майбутня віцепрезидентка Камала Гарріс, є членом сенатського комітету з розвідки, тому отримує закриту інформацію щодо нацбезпеки, яка доступна далеко не всім сенаторам.

Також Байден вже створив оперативну групу по боротьбі з пандемією, обрав главу своєї майбутньої адміністрації і деяких інших майбутніх чиновників Білого дому.

Загалом в команді Байдена поки спокійні, мовляв, затримка з боку адміністрації Трампа не критична. Але якщо вона затягнеться, це може стати проблематичним і навіть небезпечним.

Уроки 11 вересня

Вище ми вже згадували про безпрецедентну затримку у старті передачі влади, яка відбулася за Клінтона-Буша. 

Й хоча, як ішлося, Клінтон надав Бушу доступ до розвідувальної інформації, комісія щодо терактів 11 вересня зробила невтішні висновки. 

Вона встановила, що 36-денна затримка передачі влади від Клінтона до Буша більш ніж удвічі скоротила тривалість нормального перехідного періоду. 

Це призвело до того, що укомплектування команд національної безпеки адміністрації Буша відбулось із затримкою у пів року, у зв’язку з чим "країна стала більш вразливою до іноземних нападів", а отже, це посприяло терактам 11 вересня. 

Тому комісія рекомендувала намагатися максимально мінімізувати зриви у розробці політики національної безпеки під час перехідного періоду. 

Цей епізод нині часто згадують Дональду Трампу, оскільки його небажання відступати вказує на те, що він не готовий ділитися з Байденом секретними даними найближчим часом. 

Відтак днями група з понад 150 колишніх службовців національної безпеки, які працювали під керівництвом як Трампа, так і інших адміністрацій, у відкритому листі попередила, що затримка з визнанням Джо Байдена обраним президентом становить "серйозний ризик для національної безпеки".  

Із закликом надати Байдену доступ до розвідувальної інформації виступили і голоси і в Республіканській партії. 

Як колишній віцепрезидент Байден має багатий досвід у сфері міжнародних відносин і національної безпеки. Однак світ швидко змінюється, і загрози у ньому теж, тому краще, щоб вони не стали несподіванками для нього у перший день президентства. 

Вчасна вакцинація під загрозою

Інша сфера ризику – реагування країни на пандемію коронавірусу, яка розвивається з новою силою.

У понеділок цього тижня Джо Байден звернувся до Дональда Трампа із закликом скоординувати зусилля з протидії COVID-19. Якщо цього не трапиться, ще більше людей можуть померти, застеріг обраний президент. США нині є світовим лідером за кількістю нових добових випадків зараження та смеретей від коронавірусу.

Чи не найбільшу загрозу саботаж Трампа становить для вчасного розповсюдження потенційної вакцини. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube