У Верховній Раді хочуть створити єдиний реєстр рахунків фізичних і юридичних осіб, індивідуальних банківських сейфів. Доступ до нього планують надати правоохоронним, контролюючим органам. Ризики створення подібного реєстру величезні. Особливо на тлі скандалу про те, що працівники податкової та митної служб зливали інформацію на чорному ринку щодо експортно-імпортних операцій, фінансових оборотів, розповів Gazeta.ua фінансовий експерт Олексій Кущ, повідомляє UAINFO.org.

"Якщо податкові та митні бази зливають на чорному ринку, то можна тільки уявити, що буде, якщо ці структури отримають доступ до банківської таємниці. Реально буде купити записи залишків на рахунках будь-якого громадянина країни, розмір його депозитів. Злодіям не потрібно буде відслідковувати людей, яких хочуть обікрасти. Можна просто купити цю базу та дізнатись, хто скільки має на рахунках", - каже експерт.

"Раніше банківську таємницю розкривали в індивідуальному порядку", - пояснює Олексій Кущ.

"Податкова мала надати запит щодо конкретної особи і запросити конкретну інформацію. Тобто дані по визначеному банківському рахунку, який відкрили в конкретному банку за період, умовно, з квітня по вересень. Обов'язково було вказувати на якій підставі: рішення суду чи кримінальна справа. А зараз мова йде про реєстр, до якого податкова буде мати автоматичний доступ", - зазначає Олексій Кущ.

Фінансовий експерт вважає позитивним те, що Нацбанк виступив проти цього законопроєкту.

"Такі дії роблять із прицілом на майбутнє. Йдеться про запровадження системи обов'язкового декларування фінансових та матеріальних активів. Тобто щоб кожен українець звітував, наскільки у нього збільшилися статки", - говорить експерт.

Читайте також: Недолугий бюджет "Усім – усе" ризикує перетворитися на "Нікому нічого"

Він пояснює, що податкова буде порівнювати розмір незадекларованих доходів з сумою сплачених податків. Якщо буде розбіжність, то на різницю додатково нараховуватимуть податок на доходи.

"Наприклад, трудовий мігрант приїхав і купив квартиру за мільйон гривень. Якщо цей механізм введуть, у нього буде задекларований приріст майнового стану на 1 мільйон гривень - на суму квартири. А доходів задекларованих не буде. Держава стягне податок за цю різницю", - додав Кущ.

За його словами, нововведення найбільше зачепить трудових мігрантів, самозайнятих людей, підприємців.

"У створенні реєстру бачу тільки мінуси. Фіскальний контроль здійснюватиметься не в інтересах держави, а в інтересах корупційних складових. Можна буде "кошмарити" людей. Наприклад, хтось має досить скромний депозит, але немає підтверджених доходів", - пояснює фінансовий експерт.

Читайте також: Банківська таємниця досить-таки хитка гарантія...

Кущ зауважує, що в Україні люблять порівнювати внутрішню ситуацію з іншими країнами світу, де банківська таємниця поступово зникає.

"Ми повинні порівнювати себе не з Швейцарією 2020 року, а з Польщею 1990-х чи Італією 1980-х. Це той період, коли країни починали досягати певних рівнів розвитку. Усі європейські країни не дивились на походження коштів банківських вкладів. Це призвело до того, що майже весь капітал пострадянського простору втік у європейську банківську систему, передусім - швейцарську. Зараз вони досягли значного розвитку. У них надлишок ліквідності, тому там вже нецікаво залучати сумнівний капітал із пострадянського простору. Вони створюють бар'єри у вигляді посилення фінансового моніторингу, розкриття банківської таємниці, щоб відлякати корупціонерів", - розповідає Олексій Кущ.

Експерт переконаний, що Україна тільки через 10 років зможе досягнути рівня банківських стандартів Західної Європи.

"Нашій банківській системі потрібні гроші. Звичайно, треба фільтрувати корупційні чи тіньові кошти. Але величезний масив грошей, зароблених українцями, треба залучати в банківську систему за рахунок спрощення процедур, посилення захисту банківської таємниці", - переконаний експерт.

НБУ пропонує профільному комітету Верховної Ради не підтримувати створення реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб, індивідуальних банківських сейфів. Регулятор вважає, що це може призвести до погіршення стану захисту приватної інформації та зниження довіри до банківської системи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube