Іванов: Коротка пам'ять – завжди погана карма. Чому – пояснюю на прикладі Гройсмана
Зрозуміло, що рішення Печерського суду передати справу, в якій фігурують заступник голови ОП Татаров, екс-прем’єр Гройсман та інші, з НАБУ до Державного бюро розслідувань – це рішення про елегантний похорон цієї справи. А той факт, що одним з її могильників є горезвісний суддя Вовк – не просто закономірність, а промовистий аргумент на користь моєї теорії про короткопам’ятство.
Коротка пам‘ять – завжди погана карма. Чому – пояснюю на прикладі Гройсмана, позаяк з Татаровим і Вовком, які є яскравими уособленнями цієї теорії, все давно зрозуміло, пише блогер Сергій Іванов, інформує UAINFO.org.
Скажімо, буквально нещодавно, перед скандалом, Гройсман впевнено набирав політичну вагу, набирав рейтинг і навіть розглядався як один з імовірних кандидатів на посаду Прем‘єра. Благо, гнучкості Володимиру Борисовичу, який плідно працював з Ющенком, Януковичем і був фактично інфантом Порошенка, який провів його по всіх кар‘єрних щаблях і був кинутий у найважчий період, не займати.
Читайте також: Бутусов: Микитась дал показания против Гройсмана
Тобто якби не НАБУ, суспільство вже морально було готове до повернення у владу людини, яка три роки була головним бенефіціаром митних корупційних схем, нелегального видобутку бурштину, яка обкладала через ДАБІ даниною забудовників і, як з‘ясувалося, продавала посади та роздавала за хабарі у вигляді нерухомості ціною в десятки мільйонів гривень державні підряди. А сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС варто згадати, що саме Гройсман дозволив Микитасю розпиляти 2 млрд грн на демонтажі саркофагу ЧАЕС і 1 млрд - на будівництві сховища для ядерного палива.
Читайте також: Організатори корупційних схем готові на все, аби не допустити скерування їхніх справ до ВАКС, – НАБУ
Виходить, що б ти не зробив, скільки б не вкрав, за лічені роки ти автоматично реабілітуєшся в очах людей. А якщо інвестуєш частину вкрадених грошей в іміджмейкерів та політтехнологів – ще й швидше.
Я колись казав, що професійні українські політики насправді не програють, а пропускають коло, щоб згодом знову повернутися. Бо вони знають і майстерно використовують ту нашу ваду, про яку йдеться в цьому дописі. І я впевнений, що так чи інакше весь треш, який з нами відбувається – прямий наслідок цього злочинного по відношенню до самих себе короткопам‘ятства.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки